Ежен Делакруа (1798‒1863), відомий як гігант французького романтичного живопису, був також відданим та інноваційним художником. Виставка "Відданість малюванню: Колекція творів Ежена Делакруа Карен Коен" у Музеї Метрополітен (Нью-Йорк) досліджує центральну роль малювання в практиці митця через більш ніж сотню робіт: від завершених акварелей до альбомів, від копій графічних творів старих майстрів до підготовчих малюнків для важливих проектів. За більш ніж 50 років, це перша виставка, присвячена малюнкам Делакруа в Північній Америці.

 

artdaily.com

 

Виставка відзначає дарування надзвичайної колекції робіт митця Музею від Карен Коен, Почесної опікунки й давньої прихильниці Музею. Колекція пані Коен висвітлює те, як практика малювання впливала на художнє становлення Делакруа; використання ним цього медіуму для створення графічних творів, картин і публічних декоративних творів; і дослідження митцем потенціалу його матеріалів.

 

"Відданість малюванню: Колекція творів Ежена Делакруа Карен Коен" починається з вивчення малюнка як методу навчання та дослідження для Делакруа протягом всієї його кар'єри. У цьому розділі представлені академічні та анатомічні малюнки; дослідження життя й природи; копії з багатьох джерел, від гравюр старих майстрів до робіт сучасників митця. Серед яскравих експонатів дві збірки альбомів художника: один із поїздки 1829 року в Нормандії, а інший із костюмів, накреслених під час виступу 1860 року Отелло в Парижі.

 

Другий розділ виставки розповідає, як Делакруа використовував малюнок, щоб винаходити, досліджувати й удосконалювати свої ідеї для картин на полотні, декоративних і релігійних фресок, гравюр та ілюстрацій. У цьому розділі представлені його найважливіші картини, враховуючи «Різанину на Хіосі» (1824), «Свободу, що веде народ» (1830), «Султан Марокко і його свита» (1845). Група малюнків, пов'язаних з його першим важливим замовленням від французької держави ‒ оздобленням Палацу Бурбонів, ‒ показує динамізм перших нарисів Делакруа. Інші твори, від ранніх сатиричних сюжетів до знакових ілюстрацій до Гамлета, опублікованих у 1843 році, демонструють обережність, з якою Делакруа планував свої роботи.

 

Третій і останній розділ виставки демонструє, як Делакруа використовував естетичний потенціал матеріалів. Роботи в цьому розділі також підкреслюють, як малювання слугувало для митця джерелом ідей для винаходів. Інтенсивне дослідження й підготовка, продемонстровані в попередніх розділах виставки, втілюються тут на малюнках, що показують уяву художника за роботою на папері.

 

Джерело: artdaily.com