Музей Метрополітен у Нью-Йорку думав, що видихне спокійно після зимового судового процесу, на якому вирішувалася доля картини Пабло Пікассо «Актор»... Музею полотно, написане  у 1904-1905 рр., дісталося від німецького колекціонера єврейського походження Пола Леффманна, який продав його під час Другої Світової війни, змушений втікати із Європи разом зі своєю дружиною. Музей Метрополітен продовжує наполягати на законному володінні «Актором», який тепер оцінюється у 100 млн. доларів. Проте, спадкоємці Леффманна подали новий позов проти музею на право власності, тож суперечка все ще триває.  

 

Пабло Пікассо, Актор (1904–05). Музей Метрополітен, Нью-Йорк, 2016  © Estate of Pablo Picasso/Artists Rights Society (ARS), New York.

Фото: artnet.com    

 

«Музей із повагою ставиться до рішення законних власників картини, яка ніколи не була ані в руках нацистів, ані незаконно проданою чи транспортованою», – пише Девід Бовкер, адвокат музею Метрополітен у заяві для artnet News.

Наразі двоюрідна онука колекціонера Лора Цукерман оскаржує рішення суду, згідно якого нацисти не були безпосередньо причетними до примусового продажу картини. (Цукерман намагається повернути картину з 2010 р.).

Численні групи та окремі особи пишуть листи на підтримку Цукерман. «Якщо Леффманн, все життя рятуючись від нацистів, які, буквально, наступали йому на п’яти, не зазнав від них примусу, то взагалі тоді важко зрозуміти, що означає слово “примус” у юридичній термінології», – зазначається у звіті B’nai B’rith International.

«Музей Метрополітен визнає, що згідно із судовим рішенням, євреї змушені були тікати, як мінімум тричі за життя для того, щоб уникнути лап Третього Рейху, проте, на їх думку, вони могли добровільно перевозити  та розпоряджатися своїм майном, – йдеться у звіті. –    Ця фальсифікація заперечує історичну правду і суперечить судовим записам».

Захист Цукерман висуває претензію проти попереднього вироку через «нездатність суддів оцінювати продаж картини Полом через призму тяжких обставин, які панували у Європі між 1933 та 1945, і цілком конкретних гонінь, з якими зіткнулись Леффманни у 1938 р. Продаж картини задля уникнення переслідувань фашистів та нацистів, був передбачуваним кроком і на це потрібно звертати увагу в першу чергу».

В листі до artnet News адвокат Цукерман, Лоуренм Кайе, New York’s Herrick, Feinstein LLP, відмовився коментувати ситуацію інакше, ніж: «ми віримо у те, що Окружний суд помилився у питанні права та політики».

  

Джерело: news.artnet.com