Цього жовтня у Нью-Йорку, Christie’s став першим аукціонним домом продажу робіт, створених штучним інтелектом. Картина 2018 року – розмитий портрет гладкого священика, імовірно французького, родом із невизначеної епохи, оцінений у $7-10 тис. Його ім’я, згідно з назвою полотна – Едмунд Беламі.

 

На полотні у підписі також міститься алгебраїчна формула – алгоритм його створення. Продаж роботи може бути простим маркетинговим ходом, але загалом, використання штучного інтелекту у створенні мистецтва підіймає низку важливих питань. Наприклад, якщо робота, задумана людиною, але створена машиною – кому будуть належати авторські права на неї? І чи можливе подальше виключення людського фактору із мистецтва загалом? Зрештою, відомий робот Софія навіть отримала громадянство Саудівської Аравії минулого року.

Портрет Едмунда Беламі, створений за допомогою штучного інтелекту. ©  Christie’s

Фото: www.theartnewspaper.com

 

Так само, як і в літературних творах, вихідний код роботи призначений для захисту авторських прав. Над ним, в індивідуальному порядку, працює спеціальний фахівець. Тож, як зазначає американський художник та колекціонер digital art Джейсон Бейлі: «Процес кодингу, який генерує мистецький твір, подібний до рисунку або скетчінгу».

 

Член команди розробників – Готьє Верньєр – розглядає портрет як колаборацію між алгоритмом та людиною. Тому, відповідно, авторські права мають бути спільними. Проте, наразі не існує законодавста, згідно з яким можна надати частину авторських прав алгоритму.

 

Картина Беламі створена із застосуванням дворівневого алгоритму: генераторної та дискримінаторної частини. База проаналізувала 15 тис. портретів за період IV-XX ст. Генератор створює нове зображення, базуючись на цій добірці, а дискримінатор аналізує його на предмет того, чи була вона створена людиною чи генератором.

 

Юрист Boodle Hatfield, Тім Максвелл наголошує, що розвиток мистецтва, створеного за допомогою штучного інтелекту спричинить тотальну зміну закону, який стосується авторського права. Окрім того, з’являться нові проблеми із людським фактором у таких роботах. «Дотепер комп’ютер сприймався лише як машина для механічної роботи і навряд чи хтось міг подумати, що вона зможе стати творцем. Але такий сценарій розвитку – це наше найближче майбутнє». Звісно, поки що про повну автономність комп’ютерів не йдеться, але надалі це може викликати доволі складні питання.

 

Джерело: www.theartnewspaper.com