27 квітня в галереї "Хлібня" на території Національного музею-заповідника "Софія Київська" (вул. Володимирська, 24) відбулося відкриття першої виставки — "Народжені війною" в рамках міжмузейного проекту "Чумацький шлях", організатором якого виступило видання "In-Art". Зі зверненням до глядачів виступили генеральний директор музею-заповідника "Софія Київська" Неллі Михайлівна Куковальська, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, організатор виставки засновник видання "In-Art" Георгій Браїлівський, генеральний директор музею Олекандра Фельдмана Олексій Артюхін, генеральний директор Національного центру української культури "Музей Івана Гончара" Петро Гончар.

 

 

"Чумацький шлях" — це проект про взаємовплив двох культур: української та кримськотатарської. Тема взаємодії цих культур завжди раніше формувалася стереотипами і міфами, штучно створюваними російською історіографією, пізніше цю міфотворчість була успадкована радянською наукою.

 

Експозиція предметів з колекцій Музею Олександра Фельдмана і Музею Олексія Шереметьєва розкривають вплив, який кримськотатарська культура і мистецтво мали на українську. Цей вплив простежується в орнаментиці, декоруванні, стилістиці зброї, амуніції, елементах костюму і предметах побуту українського козацтва, представлених в чотирьох залах галереї.

 

Експонати з колекції Музею Олександра Фельдмана унікальні за своєю культурно-історичною значимістю і цінністю. Одним з центрів експозиції стане алем — навершя одного з двох знамен кримського хана, який датується приблизно 14-м століттям. Подібних предметів немає ні в одному вітчизняному та зарубіжному музеї, де представлені кримськотатарське озброєння та амуніція. Різноманітні, вражаючі багатством оброблення, експонати з колекції Музею Олександра Фельдмана — шаблі, ятагани, кинджали, пернач, сагайдак набір і бойовий шолом — по достоїнству оцінять знавці холодної зброї.

 

"Зброя — це дуже складне, багатогранне явище матеріальної і духовної культури, в ньому закарбувалися найпередовіші для свого часу технології, особливості військового мистецтва, традиції, звичаї та вірування, соціальні та політичні процеси, економічні та культурні зв'язки народу. Зберігаючи і вивчаючи старовинну зброю, експонуючи її на виставках, ми збагачуємо наші знання про минуле народів, які проживають в нашій країні, підтримуємо живий зв'язок поколінь, епох, культур. Це дуже актуально для нашого поліетнічного суспільства", — вважає колекціонер і меценат Олександр Фельдман.

 

 

Безмовним свідком руйнування Росією цивілізаційного центру, яким завжди був Крим для суміжних з ним територій, є єдиний в своєму роді каталог будівель колишнього ханського палацу в Бахчисараї, датований 1798 роком, з колекції Музею Шереметьєвих.

 

"Ми ставили своїм завданням показати не тільки діалог двох культур, ми хотіли показати і діалог нашого минулого, нашої історії і сучасності. Те, як в умовах порубіжжя, постійних зовнішніх загроз, дещо анархічного і, разом з тим, демократичного устрою нашого суспільства, формувався психотип сучасного українця, його ментальність і сприйняття свободи як першооснови існування. Роботи сучасних авторів — Владислава Шерешевського, Віктора Дейсуна, Єгора Зігури, Юрія Соломка, виводять на перший план найважливіші для нас цінності — свободу і незалежність", — зазначає куратор і організатор проекту Георгій Браіловський.

 

 

Діалог минулого і сьогодення звучить у виставковому просторі завдяки його відкритості і занурення глядача в стан безпосередньої близькості до експонатів. Музейні вітрини органічно взаємодіють з інсталяціями Віктора Дейсуна, настрій задають аромати від провідних парфумерів України — для залу мілітарії Богдан Зубченко та Євген Лазарчук створили аромати "Дегтярі" і "Бахчисарай", для залу орієнталістики та побуту — аромат "Іриси" від Олени Бєлової. Вперше в організації виставкового простору взяв участь відомий український архітектор і дизайнер Сергій Махно. В експозиції представлені також роботи сучасних українських і кримськотатарських майстрів Рустема Скибина, Марини Курукчі, Павла Сахно. Предмети кримськотатарського побуту представляє приватна колекція Рустема Скибина.

 

Виставка в галереї "Хлібня" триватиме до 10 червня 2017 року.

 

3 травня в Національному центрі української культури "Музей Івана Гончара" відкрилася наступна виставка в рамках проекту "Чумацький шлях" — "Символи безкрайнього степу". 

 

Поєднання предметів трипільської кераміки з приватної колекції музею Олександра Фельдмана та творів сучасних художників в мистецькій галереї Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» демонструє безперервний зв'язок між архаїкою та сьогоденням, а також ілюструє відображення стародавніх символів у сучасному мистецтві.

 

"Нам було важливо продемонструвати, що самобутня "мова" українського мистецтва та його символічні коди мають тісний зв'язок із європейською культурною традицією, яка унаочнюється у творах сучасних митців, представлених в експозиції", — зазначає співкураторка виставки Світлана Стоян.

Особливістю виставки є передача мовою символів та орнаментальних композицій лінії ідентичності нашої культури, що проглядає крізь сакральний світ, відображений у декоруванні керамічних виробів трипільської культури з приватної колекції Музею Олександра Фельдмана, які наче виринають з піщаних барханів і застигають у експозиційному просторі Музею.

Символічні образи місяця, "дерева життя", стилізованого змія, ромба, трикутника тощо проходять крізь орнаменти трипільської кераміки та візерунки у творах декоративно-вжиткового мистецтва різних народів — від минулого до сьогодення. Роботи Олексія Анди, Петра Антипа, Ігоря Бабія, Володимира Бахтова, Олександра Дяченка, Єгора Зігури, Миколи Журавля, Олексія Малих, Юрія Пікуля відображають зв’язок із трипільською культурою і тяглість традиції у творах сучасних митців, водночас відповідаючи вимогам динамічного світу сьогодення.

Відео-арт від Анастасії Лойко, художні декорації від Оксани Тарасевич та аромат «Степу» від провідного парфумера Олександра Перевертайла є складовою виставки і створюють відчуття присутності у відкритому просторі українського степу.

 

Виставка триватиме до 25 червня 2017 року.