Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ буде приймати заявки для участі в конкурсі теоретичних робіт до 31 січня 2019 року. За підсумками конкурсу буде оголошено шорт-ліст учасників, а також відбудеться нагородження трьох фіналістів, які отримають грошові премії та подарунки, головний приз конкурсу становить 15 тисяч гривень. Теоретичні роботи, які увійдуть до шорт-лісту конкурсу, будуть надруковані у каталозі проекту.

 

Анатомія симулякра

Науково-технологічний та соціальний прогрес супроводжують мільйони книг, текстів та формул. Цей архів інформації впорядковано на кшталт генетичних кодів, у яких зазначено спосіб організації та взаємодії різних органів і клітин живого організму. Але еволюція техногенного світу відбувається набагато швидше, ніж еволюція життя на Землі, відповідно, окрім нових приладів та ноу-хау, нагромаджуються мільйони тонн технологічного сміття, серед якого гігабайти спростованих теорій, легенд та міфів. Те, що ми сьогодні вважаємо найновішим досягненням та актуальним знанням, завтра може стати безнадійно застарілим та вторинним — так і народжуються симулякри.

 

Проте ми дізнаємося про них не одразу, а лише тоді, коли щось нове, більш достовірне, спростовує їхню істинність. Цей процес відбувається споконвіку, отже, є всі підстави вважати, що людство давно існує серед симуляції, тобто серед знань та вірувань, які будуть спростовані або видозмінені в майбутньому. Термін «симулякр» можна знайти ще в Марсіліо Фічіно, ренесансного філософа, який переклав Платона латиною. Та справжнє відродження він дістав у ХХ столітті у філософії французьких постструктуралістів.

 

У розумінні Жана Бодріяра симулякр — це не просто імітація, яка копіює або спотворює істину, а імітація, переконливіша за істину. У цій параноїдальній інтерпретації приховано недовіру до мас-медіа, які, конкуруючи за популярність, стають інструментом виробництва видовищних новин та фейкових сенсацій. Таким чином, глибока аналітика особистісних та історичних змін поступаються споживацькому мисленню та гіперреальності — ілюзорному світу, в якому непомітно втрачається сенс усвідомленого існування. В оптиці Бодріяра реальність сповнена симулякрами — але це не аргумент на користь ідеалізації минулих епох, навпаки – радше нагадування про те, що фундаментальне осмислення симуляції відбувається саме сьогодні.

 

Тема цього року: “Візуальна культура в контексті феномена гіперреальності”.

 

Організатори: Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, ABRAMOVYCH.ART, ArtHuss, BROVDI.ART, Zenko Foundation.

Керівник проекту: Ігор Абрамович.

Куратори: Андрій Сидоренко, Ірина Яцик, Олександра Халепа.

 

Члени журі конкурсу: Вікторія Бурлака, Сергій Васильєв, Гліб Вишеславський, Оксана Гаврош, Ірина Городецька, Олег Сидор, Галина Скляренко.

 

До участі в конкурсі приймаються заявки, які містять раніше не опубліковану теоретичну роботу, обсягом від 10 до 20 тисяч знаків, список використаних джерел та CV автора. У конкурсі теоретичних робіт у галузі візуальної культури приймаються в електронному вигляді на пошту ipsmtheory@gmail.com до 31 січня 2019 р.

 

Метою проекту є створення умов для міждисциплінарної взаємодії та дослідження сучасного мистецтва в рамках щорічної платформи “Новітні спрямування”.