Декан Йельської школи мистецтв «пройшовся» по впливових арт-критиках
Декан Йельського університету Роберт Сторр публічно заявив, що його нудить від сучасних арт-критиків. На думку вченого, вони не мають чіткого уявлення про своє призначення. «Лайки на сторінці в Facebook – це мета популярного критика. Але жоден з них не є цікавою особистістю. Я не можу уявити, що люди читатимуть їх через 10 років», – вважає Сторр.
Роберт Сторр
Найбільше від науковця дісталося критику New York Magazine Джеррі Зальтцу (Jerry Saltz): «Джеррі – клоун. Він перетворився на пародію пародії. Смішною є ідея про те, що Зальтц – сумління сучасного мистецтва».
Джеррі Зальтц
Роберт Сторр згадав і про арт-редактора New York Times і за сумісництвом дружину Джеррі Зальтца Роберту Сміт (Roberta Smith): «Зальтц і Роберта – сильні автори, які викликають публічне зацікавлення своєю впертістю. Але їх безпринциповість не може не дратувати».
Роберта Смітт
Сторр не оминув увагою і письменника Дейва Хікі (Dave Hickey): «Дейв дуже здібний есеїст, але в контексті арт-світу він виконує роль спойлера. Хікі мобілізує обурення людей проти мистецтва, акцентуючи увагу на тому, що все – фальсифікація. Він зовсім не той, за кого себе видає. Любить нарікати на продажність усіх науковців. Але це саме він має ступінь доктора філософських наук, а не я».
Дейв Хікі
В розмові декан Йельської школи мистецтв також згадав про арт-критиків, які викликають у нього повагу: «Я звик читати Пітера Шжелдала (Peter Schjeldahl), але зараз він “перегорів”. Мені подобається Крістіан Віверос-Фаун (Christian Viveros-Faune), який намагається писати дійсно принципову критику. Заслуговують уваги Марта Швенденер (Martha Schwendener), Голланд Коттер (Holland Cotter) з
New York Times та Кріс Найт (Chris Knight) з Лос-Анджелесу».
Нагадаємо, нещодавно Роберт Сторр прокоментував «монополію» п’яти галерей США на третину американських персональних виставок.
Джерело: observer.com
