"Дресировані глітчі" у Малій галереї Мистецького Арсеналу

03.09.2014

5 вересня о 18:00 в Малій галереї Мистецького Арсеналу відбудеться відкриття групової виставки «Дресировані Глітчі»

Назва та ідея проекту народилася з однойменного коментаря художниці Аліни Якубенко у фейсбуці. І мені здається, що іронічне словосполучення медіахудожниці якнайкраще діагностує естетику глітч арту, у якому на сьогодні візуальні образи та музика містять помилку не випадково, а зумисно. Художники, вражені художніми можливостями цифрової помилки, створили цілий арт-арсенал комп’ютерних хитрощів. Власне «природні глітчі» будуть представлені на виставці винятково роботами Івана Цюпки та фотографіями Аліни Якубенко – художники були вражені красою (або, як дефініціювали б естетики класичного гарту, потворним), що породжується збоєм роботи ПК та iPod’у. Як прокементувала Аліна свої фото: «это не совсем «дрессированный глитч», а скорее вообще не прирученный, дикий глитч роботехники, или злой вирус, или даже продуктивная симптоматика шизофренирующего айфона в виде визуальных галлюцинаций».

Питання розмивання семантичних меж вокабуляра класичної естетики є важливою характеристикою глітч арту. Гармонія, доцільність та довершеність, що плекалися більше ніж 2 тисячоліття художниками та дослідниками мистецтва, втрачають свою вагу у сучасному мистецтві, особливо у мистецтві, що культивує помилку як свою основну художню особливість. Найкращим унаоченням цього, як на мене є проект медіахудожниці Олени Роменкової, яка зумисно «глітчує» свої фотографічні автопортрети. Обивателю може видатися більше ніж дивним те, що дівчина використовує можливості комп’ютера для того, щоб cпотворити свій образ, а не навпаки – зробити його максимально наближеним до сьогоденних канонів краси.

Будучи надзвичайно популярним у світі, українськими медіахудожниками глітч арт найчастіше створювався «в стіл», але зараз експонується у Малій галереї Мистецького Арсеналу вперше. Цікаво те, що деякі художники на запит надати роботи для виставки, присвяченої глітч арту, здивовано відповідали, що навіть не усвідомлювали, що створюють свої роботи у естетиці глітчу (помилки). На мою думку, у даному випадку маємо справу з художньою serendipity.

«Дресировані глітчі» - це колективна виставка українських та російських художників, що створили свої «помилкові» твори у широкому спектрі медіа – від інтерактивної істаляції та комп’ютерної інді-гри до традиційного живопису та вишивки. Надзвичано строкатим є і склад художників, роботи яких були відібрані для проекту. Серед них – молодь, що виросла за клавіатурою комп’ютера та свідомо позиціонує себе медіахудожниками – Аліна Якубенко (Київ), ujif_notfound (Київ), група «SVITER» (Харків-Київ), Антон Лапов та Юля Бугаєва (Київ-Луганськ-Львів), Дмитро Шиян (Одеса), Федір Балашов (Москва), Олена Роменкова (Санкт-Петербург); художники, в роботи яких, що виконані у традиційних художніх медіа, вкралися глітчі – Тарас Ковач (Київ), Олеся Трофіменко (Київ); відомий український медіахудожник кінця 1990 – початку 2000-х Іван Цюпка (Київ), який зараз більше відомий як фотограф та львівський художник, який водночас є лікарем та створює свої роботи на УЗД-пристроях Аскольд Кучер.

Хед-лайнером проекту «Дресировані глітчі» є гуру медіа арту, піонер мережевого мистецтва – Олексій Шульгін (Москва), який представить свій проект net.art'івських часів WIMP (2003) у вигляді перфоменсу на відкритті виставки. Також на виставці представлено проект Олексія, створений у співпраці з московським художником Арістархом Чернишовим (група Electroboutique) – інтерактивна інсталяція Out of control (2008), яка є художнім унаочненням естетики помилки у рухому інтерактивному образі.

Автор тексту: куратор виставки "Дресировані глітчі" Яніна Пруденко.