16 листопада о 19:00 у київському мистецькому просторі Voloshyn Gallery відкриється груповий проект Артема Волокітіна, Тетяни Маліновської та Віталія Кохана "Фотосинтез".

 

Твір Артема Волокітіна

Тут і далі — твори з експозиції

"ФОТОСИНТЕЗ" — це виставка-майстерня, лабораторія, де експозиція є дослідженням, експериментом та водночас його фіксацією. Вона також набуває значення простору для створення і культивування нового досвіду. З позиції науки, процес фотосинтезу — це Perpetuum Mobile біологічних видів. Для митців перевтілення сонячних променів у енергію життя організмів — це тема, сповнена естетичних рецидивів, філософського переосмислення та емоційних образів. На виставці "Фотосинтез" будуть представлені нариси, відео та інсталяції, що демонструють три авторські точки зору на феномен фотосинтезу.

 

Твір Тетяни Маліновської

Зміст поняття фотосинтез вбирає в себе акт насичення рослинного організму та виділення ним енергії, сенсом якої, за кінцевим рахунком, є забезпечення життєдіяльності усіх земних істот. Фотосинтез — це повсякденний процес чарівного перевтілення однієї субстанції в іншу, що демонструє відносність та взаємозв’язок матеріального та спіритуального світів. Це слово цілком вірно зображує атмосферу виставки, що презентує роботи Артема Волокітіна, Тетяни Маліновської та Віталія Кохана. Об’єднанні спільним простором, твори сприймаються наче єдине ціле, не дивлячись на емоційну та стилістичну еклектичність. Так, реалістичні, наче живі, чорно-білі сади, що зображені на картинах Артема Волокітіна, перетворюються у містичний інтер’єр під дією штучних променів барокових освітлюючих приладів. Тривожна і водночас радісна експресивність творів Тетяни Маліновської чомусь народжує глибинне відчуття спокою та природності оточуючої дійсності. А сповненні життям картини Віталія Кохана, з притаманним для них різнобарвним символізмом, роблять сприйняття більш яскравим, об’ємним та фактурним. Фотосинтез у природному середовищі — це вічна заміна світлих фаз, що надають рослинам можливість з’являтися на світ та розвиватися, темними періодами, коли вони можуть лише дихати, в очікуванні променів, або ж у такт життю, що їх полишає. Тому ця експозиція несе в собі нескінчений хоровод народжених, тих, що розквітають, та поступово зникаючих сенсів, глибину та фантастичність побутових метаморфоз та невичерпний потенціал емоцій.

 

Уляна Курганова,

культурологиня, мистецтвознавиця

 

Твір Віталія Кохана

Твір Артема Волокітіна