З 3 квітня у Музеї Ханенків відкриється виставка, у рамках якої інституція покаже перлину свого графічного зібрання – антивоєнний цикл офортів Франсіско Гойї (1746 – 1828) «Жахи війни». На сьогодні це єдина в Україні повна серія гравюр, надрукованих з оригінальних авторських дощок.
Ніхто ніколи не вірить, що буде війна. Однак, попри загальний спротив, вона спалахує на землі знов і знов, як невиліковна спадкова хвороба людства. Вже найперші постріли знищують різницю між добром та злом. Жага до помсти і безкарне насилля інфікують і правих, і винуватих.
Франсіско Гойя був першим художником, який побачив війну саме як Абсолютне Зло. В його офортах не лишилося ані ефектних батальних сцен 18 століття, ані струнких вершників 19-го, ані відчайдушних атак, ані героїчних фортець в облозі. Лише тотальна катастрофа: вірусна епідемія божевілля, через яку люди забувають, що вони є люди. Як наслідок, їм шлють кари небесні: голодомор, розруху, братовбивство, зневіру й повернення диктатури.
Гойя працював над антивоєнною серією гравюр у 1810 – 1820 роках і втілив у 80 аркушах свій травматичний досвід участі в подіях Піренейської війни. У 1808 році Наполеон, скориставшись народним повстанням в Іспанії, почав завоювання країни, що була політично і стратегічно важливою для французів, оскільки мала контрольований доступ до Середземного моря.
Початкові аркуші серії «Жахи війни», від 2 до 47, є свідченням репортера, чи навіть «стрімера», який наживо бачив наслідки облоги Сарагоси, бої та партизанські акції поблизу Мадрида. Ряд гравюр (48 – 64) документує сцени голодомору, що вразив столицю у 1811 – 1812 роках й забрав 20 тисяч життів. Сімнадцять останніх аркушів серії – символічні видіння Гойї, роздуми про долю, як він казав, «розчленованої» країни, де після років кривавих воєнних випробувань відновилися деспотична монархія Бурбонів і тортури інквізиції.
З огляду на жорстку цензуру, «Жахи війни» не були опубліковані за життя Гойї. Художник надрукував лише пробну серію відбитків, яку подарував своєму другу – історику мистецтв Сеану Бермудесу. Цей зшиток Гойя назвав «Фатальні наслідки кривавої війни Іспанії з Наполеоном та інші вражаючі видіння» (Fatales consequencias de la sangrienta guerra en España con Buonaparte, Y otros caprichos enfáticos). На кожній гравюрі він від руки написав номер та назву. Відколи у 1828 році Гойя був змушений емігрувати, авторські мідні дошки зберігав його син Хав’єр.
Лише у 1863 році Королівська Академія красних мистецтв у Мадриді вперше видала повну серію, давши їй назву «Жахи війни» (Los Desastres de la Guerra). Номери та оригінальні написи на аркушах (навіть з орфографічними помилками Гойї) були скопійовані з альбому Бермудеса й вигравірувані на мідних пластинах, з яких здійснювався друк. Академія декілька разів повторювала наклад, востаннє – у 1937 році. Музей Ханенків володіє відбитками четвертого видання 1906 року, які знавці високо цінують, зокрема завдяки якості паперу.
Музей придбав гравюри у художника М.А. Шарнова напередодні Другої світової війни, у квітні 1941 року.
