Малині Сулейман було 20 років, коли вона почала малювати графіті у її рідному місті Кандагар, де розміщувалася штаб-квартирв Талібану. На вулицях Сулейман малювала повалені червоні фігури, ключі з черепами і скелети, замотані у сувору синю паранджу регіону.

 

Малина Сулейман

 

Як жінка, що використовує «партизанське» мистецтво проти непохитного консерватизму своєї країни, Малина привернула увагу і міжнародних ЗМІ, і Талібану. Коли підозрювані таліби зламали ноги її батьку, сім'я Малини переїхала до Індії. Пізніше Сулейман перебралася до Нідерландів, де вона зараз завершує навчання.

 

«За завісою: Деконтекстуалізація» – перша виставка за участі Малини Сулейман, яка експонується в Лондоні до 27 серпня і присвячена презентації робіт митців з конфліктних регіонів. Виставка включає нові роботи Сулейман: три паранджі з намальованим символом у формі ключа, який також можна побачити в її графіті. Арабською мовою на тканині написано слова «безпека», «освіта» та «щастя», а відеочастина показує художницю в паранджі під час прогулянки вулицями нідерландського міста.

 

Інсталяція Малини Сулейман на виставці «За завісою: Деконтекстуалізація»

 

Сулейман каже, що її мистецтво лише побічно торкається політичних чи феміністичних питань. Вона використовує національний одяг, щоб дослідити різні культурні контексти та інтерпретації. «Я хотіла взяту паранджу з Афганістану та перетворити її на щось зовсім інше», − говорить Малина Сулейман. – «Я говорю не тільки про те, як бути жінкою, а й про те, як перетворити елементи повсякденного життя на виставу».

 

Джерело: theartnewspaper.com