У 1906 році за вказівкою духа, якого викликали під час спіритичного сеансу, шведська художниця Хільма аф Клінт (1862-1944) порвала з академічною традицією та почала створювати серію зі 193 картин, які дуже віддалено могли нагадувати образи з нашого світу. Закінчивши серію у 1915 році, художниця написала, що хотіла б побачити свої полотна на стінах круглого храму, де відвідувачі підіймалися б угору «спіралеподібним шляхом споглядання». Нарешті мрія художниці справдилася – у Музеї Гуггенхайма з його знаменитими сходами Франка Ллойда Райта відкрилася виставка, яка справді дає привід укотре задуматися, хто ж насправді був першопроходцем в абстракції.

Хільма аф Клінт. «Без назви». 1920  © The Hilma Af Klint Foundation / Albin Dahlstrom, The Moderna Museet, Stockholm 

Фото: www.theartnewspaper.ru

 

Аф Клінт почала дослідження галузі безпредметного мистецтва раніше за Василя Кандинського, якого вважають зачинателем абстракціонізму, і чиї роботи стали основою колекції Соломона Гуггенхайма. А її захоплення спіритуалізмом та «світом невидимого», поза сумнівом, заслуговує уваги не меншої, аніж інші «отці» абстракціонізму, великою прихильницею якого була співзасновниця музею Хілла фон Ребай.

 

«Життя та творчість Хільми змушують переосмислити історію абстракціонізму, трактування творчості художників, а також ті інтелектуальні теорії та напрями, якими вони захоплювалися, – розповідає куратор музею Трейсі Башкофф. – Модерністи, яких ми звикли називати піонерами, почали свої експерименти на 6-7 років пізніше за неї». Виставка охоплює саме цей новаторський період творчості оф Клінт, який тривав із 1906 до 1920 року, розповідаючи про зв'язок художниці з модернізмом, її зацікавленості у теософії та наукових відкриттях.

Хільма аф Клінт. «Група X. Вівтар». 1915.  © The Hilma Af Klint Foundation / Albin Dahlstrom, The Moderna Museet, Stockholm

Фото: www.theartnewspaper.ru

 

Свої спіритичні сеанси Хільда проводила з чотирма іншими художницями. Під час таких сесій жінки практикували, звісно, за наказом визнаних духів, автоматичний рисунок та письмо. Слід відмітити, що це було задовго до сюрреалістів. У своїй абстрактній серії «Картини для Храму» Хільда зуміла створити власну оригінальну художню мову, яка не була схожою ні на яку іншу, з’єднуючи біоморфні форми з геометричними.

 

«Спіритичні гуртки у той час були середовищем, де жінки могли виступати як носії певних знань, хай навіть вони були отримані такими неординарними способами», – говорить Трейсі Башкофф. Тим не менше, підкреслює вона, аф Клінт – не аутсайдер, яких завжди і скрізь було вдосталь. Мета цієї виставки – змінити наше уявлення про те, що аф Клінт була ізольована від великого світу з її новаторськими ідеями і те, що сфера її інтересів у мистецтві не обмежувалася її ексцентричними захопленнями». «Сьогодні спіритичні сеанси здаються нам чимось маргінальним, але на той час вони відігравали досить важливу роли у житті як художників, так і інтелектуалів», – підкреслює куратор.

 

Джерело: www.theartnewspaper.ru