1 лютого в Музеї Івана Гончара відбулося відкриття виставки «Людина в образах» номінанта на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка, художника Андрія Ментуха.

 

Андрій Ментух — художник, котрий через трагічні історичні обставини для Західної України у 1940-х роках, змушений був залишити батьківщину і оселитися у Польщі.

 

Тему людини в образах Андрій Ментух розкриває впродовж не одного десятиліття своєї творчої діяльності. За всіма ознаками постать художника та його роботи постають унікальним явищем в українському мистецькому просторі. Знак його творчості, глибокої за змістом та промовисто сучасною естетикою, характеризують «Образи» художника як невід’ємну складову широкого контексту європейського сучасного мистецтва.

 

Тут і далі — роботи з проекту Андія Ментуха «Людина в образах»

Усі зображення надано організаторами

 

Унікальність творчого доробку мистця та активна позиція художника-патріота, забезпечила глибоке пошанування і високий статус його творчого кредо в сучасній Україні.

 

На виставці «Людина в образах», що розгорнулася у мистецькій галереї Музею, експонуються двадцять живописних творів мистця різних років виконання.

 

«Коли вдивляєшся у незлічену кількість облич, ликів, голів, постатей, фігур, — рівнозначних і однакових на Ментухових картинах, ніби штампи, ніби знаки на сувої вічності, неминуче запідозриш, що від цієї багатоликої множинності істота мистця прагне звільнитися, як від кошмару пам'яті чи сну. Особисто мені, — занотовує у своїй статті про художника Любомир Медвідь, — знайомий цей стан, який відчуваєш перед стихією велелюдного натовпу — ешелони, репатріанти, потяги, товарні вагони, шпали, галька... і обличчя, безкінечна заокругленість облич, чимсь схожих на гальку поміж шпалами. Цей бентежний повоєнний стан, нестерпніший за саму війну, без сумніву, тавром позначився на підсвідомій пам'яті Ментуха…»

 

 

Упродовж десятиліть подвижницька діяльність Андрія Ментуха в ім’я України, його активна участь в сучасних знакових мистецьких процесах, гострота бачення та осмислення широкого поля української сучасної культури, помножені на беззастережний патріотизм, являють Україні високий ідеал, явище художника в його, гідній найвищої відзнаки, особі.

 

Водночас, творчість Андрія Ментуха виявляє в сучасній Україні той феномен, коли тисячолітні українські естетичні традиції представлені у його трансформаціях і набули переконливої закономірності у наповненні собою арт-простору модерної України.

 

Однією із рис, що вирізняє автора та його творчість в українському сучасному просторі візуальної взаємодії — напруження і несподіваність модуляції кожного нового «образу» у входженні в сформовану художником активну діалогову зону.

 

 

Його життя — творення подвигу своїм палким закликом до безумовної самоідентифікації, до внутрішньої свободи та утвердження нового мислення в оновленому українському світі.

 

За останні десятиліття Андрієм Ментухом перевезена в Україну майже вся його творча спадщина.

 

«Його полотна кличуть до себе тихо і наполегливо, усупереч шумам і скреготам епохи, яку їм суджено гідно і просто проминати».