У понеділок, 7 листопада, о 18.00 фонд ІЗОЛЯЦІЯ презентує тимчасову інсталяцію іранського митця Махмуда Бакші "Безкінечне святкування"("Endless Celebration") на місці поваленого пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві. У вівторок, 8 листопада, о 19.00 у креативній спільноті IZONE відбудеться дискусія за участі художника. Відкриття інсталяції проходить у рамках проекту "Суспільна угода", що стартував у червні 2016 року.

 

 

"Суспільна угода" — проект фонду ІЗОЛЯЦІЯ (кураторка Катерина Філюк), присвячений проблемі взаємодії суспільства з пам’ятними об’єктами та спрямований на створення дискусійного майданчика з залученням арт-фахівців, представників влади та суспільства для обговорення статусу та функціювання пам’ятних об’єктів у міському середовищі на прикладі пам'ятника Леніну в Києві. Саме повалення пам'ятника Леніну в Києві у грудні 2013 року спричинило Ленінопад по всій країні й стало символом процесу декомунізації, з приводу якого в українському суспільстві й надалі точиться полеміка.

 

Інсталяція "Безкінечне святкування" Махмуда Бакші є іронічним коментарем стороннього спостерігача до історичного моменту, у якому наразі перебуває Україна. У своїх попередніх проектах іранський митець часто розглядає пам'ятник як рекламу, спосіб державної пропаганди нових ідей. Художник розробив цей проект як спробу візуально сформулювати історичний вибір, зроблений українцями, коли вони прибрали пам'ятник Леніну зі свого місця. Для інсталяції Бакші вибрав три кольори світлофора, щоб за допомогою червоного (силует Леніна) продемонструвати неможливість повернутися до минулого. Зелений (Діва Марія) і жовтий (поп-співачка Мадонна), у свою чергу, демонструють можливі напрямки руху вперед. Також ці три обличчя уособлюють стовпи сучасного суспільства: ідеологію, релігію та економіку. Найчастіше пропаганда, в залежності від цілей, що їх перед собою ставить, інструменталізує певні образи з тієї чи іншої царини. У радянській парадигмі так сталося з фігурою Леніна, натомість у капіталістичному світі прикладом цього може служити співачка Мадонна, яка є своєрідною іконою поп-культури з усіма її атрибутами. До цінностей неолібералізму апелює і форма, яку обирає художник, — неонові вогні реклами, що ніби промовляють до споживача "купи мене".

 

Датою відкриття проекту невипадково є 7 листопада — День Великої Жовтневої Революції. Інсталяція у жодному разі не приурочена до цієї події, а навпаки використовує дату як додатковий інструмент, що підсилює її значення. Святкування визначних дат — це ще один спосіб укорінити в суспільстві певну ідеологію. Демонстрації трудящих перед пам’ятником вождя були майже релігійним дійством. Відкриваючи інсталяцію в цей день, художник маркує ці значення та іронізує над ними, між тим прекрасно розуміючи, яку владу вони над нами мають. 7 листопада офіційно більше не святкується в Україні, і "Безкінечне святкування" Бакші стає символом звільнення від тягаря минулого й актом не-святкування.

 

Проект "Суспільна угода" фонду ІЗОЛЯЦІЯ розпочався в червні 2016 і включав виставку, публічну програму та тимчасову художню інтервенцію Синтії Ґутьєррес "Населяючи Тіні". На місці поваленого пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка мексиканська мисткиня створила з будівельного риштування сходи, що дозволяли кожному піднятися на п’єдестал, де раніше стояв радянський вождь. Інсталяція Синтії Ґутьєррес спричинила суспільний резонанс, стимулюючи дискусію щодо статусу існуючих пам’ятних об’єктів та перспектив і механізмів створення нових. Враховуючи актуальність цих тем, проект "Суспільна угода" продовжиться у 2017 році та передбачає проведення дослідження та створення ряду тимчасових інсталяцій у різних містах України.

 

Кураторка проекту: Катерина Філюк