Марія Сулименко покаже "скляний світ людей і речей" у Voloshyn Gallery

Voloshyn Gallery представляє виставку "Скляний світ людей і речей..." Марії Сулименко, художниці, чиє ім'я нове для київської публіки. І не дивно, бо Марія Сулименко — автор, що має українське коріння, але нині проживає в Німеччині, а дана виставка — це перший проект художниці на Батьківщині. Частина творів вже була продемонстрована Voloshyn Gallery в Сполучених Штатах на арт-шоу SCOPE Miami Beach 2016.

 

В акварельних картинах Марії Сулименко, які представлені на виставці "Скляний світ людей і речей...", є одночасно простота і лаконічність, і в той же час те, що зачаровує. Все, що відбувається ніби уповільнене або застигло в просторі, і занурене в атмосферу сірого прозорого повітря.

 

Тут і далі — твори Марії Сулименко

 

Художниця розповідає, що не ставила певні цілі, не вигадувала концепції, її роботи не тільки про те, що вона бачить, а й про те як вона бачить. Перш за все в них прагнення передати глядачеві атмосферу.

 

"Я завжди любила ці "офісні " приміщення, де все так дивно, загадково, порожньо, де мають місце свої ритуали, ієрархії. Що там відбувається? Що там роблять? Можливо байдикують, а можливо будують плани захоплення всесвіту. До своїх персонажів я ставлюся дуже тремтливо хоча вони і не є головними, це не конкретні люди, скоріше вони безособові, але мені приємно думати що в них є своє життя поза картиною", — говорить Марія Сулименко.

 

 

Автор тонко і чітко збирає усі деталі, але в той же час у глядача залишається відчуття імпровізації і невимушеності. Герої малюнків Марії поза якоюсь конкретною епохою, і розміщені у досить умовно, іноді наївно позначеному середовищі, образи якого відсилають скоріше до підсвідомого ніж до явного. В цій атмосфері абсурдності того, що відбувається є щось навіть вельми екзистенційне. Мимоволі запитуєш себе: герої з картин Сулименко —пересічні люди, що пливуть за течією, або нонконформісти, які свідомо обирають самотність?

 

 

Кілька слів потрібно сказати про предмети, що курсують із картини в картину авторки: це витягнуті свічки, шкури вбитих тварин, "неопізнані речі", певні предмети мистецтва. Чи то картина на стіні чи скульптура на постаменті — всі ці предмети не створюють відчуття обжитості. Приміщення позбавлені домашнього затишку та комфорту, і швидше скидаються на холодні простори-акваріуми, в яких замість риб плавають незграбні герої з причесаним волоссям та у суворих костюмах.

 


Коли розглядаєш "Скляний світ людей і речей ..." спадає на думку, що люди у більшості своїй постійно прагнуть оточити себе усією цією безглуздою мішурою, величезною кількістю предметів. Від чого ж? Можливо це заспокоює, дає відчуття причетності до певної соціальної групи, рятує від відчуття екзистенційної самотності і страху десоціализації.

 

Відкриття: 25 травня о 19:00, Voloshyn Gallery (м. Київ, вул. Терещенківска, 13). Виставка триватиме до 25 черня.