3 квітня в Українському кризовому медіа-центрі представники дорадчої Музейної ради при Міністерстві культури України презентували своє бачення кадрової реформи у музейній сфері. Музейники наполягають, що їх сфера потребує прозорих правил призначення менеджменту.

 

Ініціативна група незалежних експертів, представників музеїв, членів президії Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM) та бюро українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІСОМОS), розробила проект Порядку конкурсного відбору керівників музейних закладів.

 

 

«Ви знаєте, що протягом останніх місяців у музейному середовищі відбулися гучні призначення, які спричинили численні скарги, конфлікти та скандали. Ви також знаєте, що були листи від ICOM та ІСОМОS із закликом, що Міністерство культури України має проводити конкурси для призначення керівників музеїв. Однак, відповідь від міністерства була зовсім неконструктивна. Вони заявили, що ці листи начебто писали люди, які хочуть повернути минулу владу, тому що виступають за тих директорів музеїв, яких звільнили. Наголошую, що це хибні звинувачення, оскільки ані в листах, ані в проекті Порядку конкурсного відбору немає жодного слова про якісь конкретні персоналії. Більше того, я впевнена, як і впевнені мої колеги, що якби раніше був запроваджений конкурс, то у музеях не було б ніяких скандалів», – зазначила заступник голови Музейної ради при Міністерстві культури України, директор Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі.

 

Щодо звинувачень з боку Міністерства культури України та коментарів депутата Ігоря Луценка про заангажованість музейної спільноти у питаннях призначення директора Національного заповідника «Софія Київська» Людмила Губіанурі додала:

 

«Наприклад, якби у «Софії Київській» пройшов конкурс при призначенні директора, то в ньому б могли взяти участь усі бажаючі – і попередній директор, і той, який зараз призначений. Таким чином, можна було б легко визначити кращого кандидата на посаду. А якщо дійсно виявилося б, що до попереднього керівника є судові претензії, то за нашою процедурою він би навіть не мав права брати участь у конкурсі. Відтак, не було б і конфліктної ситуації. Щодо звернення Ігоря Луценка, яке ми всі мали можливість читати, то його тональність така ж як і у заяві Міністерства культури. Вважаю, що це зовсім неконструктивне бачення проблеми. Крім того, його можна вважати образливим по відношенню до людей, які є членами Музейної ради та організацій ICOM та ІСОМОS, які асоційовані з ЮНЕСКО».

 

Експерти підкреслили, що в критиці Мінкультури не стоїть питання засудження конкретних персоналій, а лише послідовно продовжується лінія боротьби за прозорий відбір керівництва музеїв, яка намітилася у 2012 році, коли вперше відбулися масові звільнення директорів.

 

«Має бути прозора конкурсна процедура як запобіжник такого роду конфліктних ситуацій як зараз. Конкурс має припинити непрозору кадрову політику Міністерства і стати запорукою розвитку інституцій, відбору найбільш оптимальних та дієвих кандидатур. Що нас змусило виступити саме зараз? В грудні 2014 року Музейна рада сформулювала до нового керівництва Мінкультури вимоги запровадити прозору конкурсну процедуру відбору керівників музеїв, а замість відповіді чи дієвих кроків, спрямованих на співпрацю, чи на публічне обговорення проблеми, ми отримали серію нових призначень. Звичайно, вони можуть використовувати аргумент, що у низки директорів закінчилися терміни контрактів, а музей не може працювати без директора. Однак, якщо б Мінкультури дійсно було зорієнтовано на запровадження конкурсної процедури, воно б врахувало інші можливості, наприклад, призначення тимчасово виконуючих обов’язки, укладення контрактів з терміном на рік, або з формулюванням «до провадження конкурсної процедури». Однак, в якості відповіді ми бачимо, що Мінкультури уклало нові контракти з директорами на максимальний термін – 5 років», – розповів голова Правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро.

 

Члени ініціативної групи музейників також запропонували внести зміни у 21 статтю Закону України «Про культуру», яка регламентує особливості трудових відносин та працевлаштування в закладах культури. Ініціатори змін прагнуть внести у закон положення про конкурсний добір керівників музейних інституцій, а також направити Мінкультури та Кабміну проект Порядку конкурсного відбору керівників музейних закладів. На їх думку, це дозволить уникнути одноосібних кадрових рішень Міністерства культури та підвищити ефективність і фаховий рівень керівництва музеїв.

 

«Ми вважаємо, що у проекті передбачені важливі, а для наших умов навіть революційні зміни, які стануть запорукою реформування кадрової політики в музейній галузі. Зокрема, принципи прозорості, рівності умов, об’єктивності вибору. Головне, звісно, довіра до результатів конкурсу, тому надзвичайно важливим є механізм формування конкурсної комісії. Ті спроби, які ми мали до сьогодні, під час окремих прикладів провадження конкурсної процедури призначень, базувались на одноосібних рішень Міністерства культури. Від такого принципу ми відійшли і запропонували квотний паритетний принцип, за яким засновник музейного закладу, наприклад, Мінкультури, трудовий колектив та професійна громадськість пропонують по рівній кількості експертів-членів комісії. Відповідно, такий паритетний принцип формування конкурсних комісій має забезпечити високий рівень довіри до результату», –  наголосив Владислав Піоро.

 

Наразі документ пройшов обговорення у вузькому колі експертів Музейної ради при Міністерстві культури України та винесений на широке публічне обговорення. Ініціатори нововведення заявили, що готові опрацьовувати і систематизувати всі зауваження, які надійдуть з музейного середовища і сподіваються після опрацювання передати його Мінкультури та Кабінету Міністрів України для затвердження та запровадження процедури відбору керівників.

 

Текст Порядку конкурсного відбору керівників музейних закладів доступний за посиланням – http://www.prostir.museum/files/konkurs_project3.zip

 

Зауваження та пропозиції на етапі обговорення приймаються до 20 квітня 2015 року за адресою mail@prostir.museum