Клемент Когітор став лауреатом 18 премії Марселя Дюшана, французької нагороди діячів сучасного мистецтва, приз якої становить €35,000. Про це оголосили 15 жовтня у Центрі Помпіду.

 

Його відео-інсталяція «The Evil Eye (2018)» - це оповідь, яку веде жінка. Вона складається із тисяч стокових фото, які Когітор купив у найбільшого ресурсу Getty Images. У відео використані доволі драматичні постановки та сентенції, наприклад: «Кожного лікували однаково і кожного перемогла одна і та ж хвороба». Робота акцентує увагу на брак індивідуальної ідентичності і соціальних проблемах за допомогою архівування розповіді, яка передає усі етапи життя жінки.

 

«Коли я був у Нью-Йорку, я натикався на абсолютно однакові обличчя на рекламних продуктах у супермаркетах або на політичних плакатах. Це мене наштовхнуло на думку про те, як стокові фото відображають фрагменти того, що існує у реальному житті – ідеологію чи якийсь товар, продукт, - розповідає Клемент, - тож я викупив права на використання цих фото, щоб натомість, створити із них повноцінну історію, уявляючи, що моделі можуть вийти за рамки цих зображень і щось нам розповісти. Стокові фото створюються з метою маніпуляції і це ніколи не художні роботи – просто рекламні зображення для політичних кампаній або рекламних роликів. Мені захотілось зробити те, що буде відрізнятися, провести експеримент, як стокові фото можуть вести діалог із глядачем шляхом архівації теперішнього».

Clément Cogitore, The Evil Eye (2018) © Centre Pompidou

Фото: www.theartnewspaper.com

 

Бернар Блістен, директор Центру Помпіду та член журі, оцінив роботу як «дослідження нових можливостей та нової мови». Посилаючись на те, що Когітор спеціалізується на відео та фільмовиробництві, Гілль Фуш, президент Асоціації інтернаціональних взаємозв’язків Французького мистецтва (ADIAF), засновник премії, каже: «Цей вибір переможця демонструє якою мірою Премія Марселя Дюшана є чутливою до усіх форм сучасної творчості».

 

Два інших номінанти – Мохамед Буруса та Марі Вуажньєр – також презентували відео-інсталяції. «No Time for Regrets», робота Буруса, - зображення пацієнтів першого психіатричного госпіталю у Алжирі, де філосов та психіатр Франс Фанон проводив спеціальні воркшопи. Відео Вуажньєр – фільм про автономні фермерства по лісозаготівлі у лісах Камеруну.

 

Щодо превалювання відео-робіт на цьогорічній Премії Тернера, Блістен зауважує: «Зараз ми живемо у світі образів, які перетинаються між собою і відбиваються у пам’яті. Лише фільми та відео здатні передати або навіть керувати ними за допомогою тих прийомів, які доступні художникам. Метаморфози реальності знаходять найбільш ефективний інструментарій саме у відео виробництві».

 

Інсталяція, яка зайняла 4 місце, художника Ту-Ван Трана, апелює до викликів глобалізації. Це – багатошарова різнокольорова стіна, шари якої, зрештою, зливаються у сірий – алюзія на Американську армію, яка розпилює токсичну «райдугу» гербіцидів у В’єтнамі у 60-х. Інсталяція супроводжується відео-фіксаціями пострілів, які записувались у різних куточках світу.

 

Виставка Премії Марселя Дюшана триватиме у Центрі Помпіду до 31 грудня.

 

Джерело: www.theartnewspaper.com