Рік Японії в Україні відкриває виставка витонченої японської гравюри укійо-е “Світ кабукі”. Національний художній музей України та посольство Японії в Україні презентують одне з виняткових явищ світового мистецтва, яке вплинуло на формування не тільки культури Японії, але й на історію всієї світової культури. 

На виставці експонується близько 100 робіт найвпливовішої школи японської графіки ХІХ століття – школи Утаґава. Її представники відомі творами у жанрі якуся-е – зображень акторів театру кабукі. Актори користувались надзвичайною популярністю серед городян, що сприяло розвитку художнього напряму. У жанрі якуся-е працювали видатні майстри, що лишили після себе шедеври світового значення. Японська театральна гравюра стала самоцінним мистецтвом. Гравюри укійо-е справили значний вплив на європейське мистецтво, виникає окреме явище – японізм. Передача кольору, композиція позначились на творчості французьких імпресіоністів, Вінсента Ван Гога, Клода Моне. Наприкінці ХІХ століття гравюри укійо-е стали всесвітньо популярними, їх колекціонували Дега, Уістлер, Золя та ін. Японська гравюра стає синонімом вишуканості та гарного смаку. 

 

На виставці найширше представлені роботи Утаґави Кунійосі (1798-1861), останнього великого майстра укійо-е та одного з найталановитіших авторів образів акторів театру кабукі. Серед його учнів – Утаґава Куніясу (1794–1832), роботи якого є дуже рідкісними, та Утаґава Йосіїку (1833–1904), відомий не лише як майстер укійо-е, а і як карикатурист у перших газетах після реставрації Мейдзі. Утаґава Кунісада, знаний як Тойокуні III (1786-1865), –  найвідоміший, найбільш плідний та фінансово успішний художник школи Утаґава. Яскраві декоративні гравюри представлені поруч з роботами його учнів Утаґави Куніакі, Утаґави Куніакі II, Утаґави Садафусі.Мистецька мова й образи укійо-е складалися під значним впливом естетики театру кабукі. На гравюрах ми бачимо не живих реальних людей, а театральні амплуа актора, його перевтілення. Обличчя схожі на маски, пози й жести умовні. Як і на театральній сцені, простір у гравюрі різко обмежений і розмежований, а усі фігури і предмети на другому плані схожі на театральну площинну декорацію. Гравюра утворює єдиний візерунок з фігур людей і барвистих тканин, каліграфічних написів і прикрас інтер’єру, завдяки чому створюється враження рівнозначності і важливості кожного елементу. Візерунок робить гравюру укійо-е схожою на розкішну тканину з витонченою вишивкою – таку ж, як одяг персонажів театру кабукі.

Колекцію творів укійо-е Національному художньому музею подарувало Посольство Японії в Україні у 1997 році. Частину робіт за угодою з Посольством Японії у 1998 – 1999 роках було передано до інших українських музеїв – Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Полтавського та Севастопольського художніх музеїв. Зараз у музеї зберігається 167 творів майстрів укійо-е школи Утагава.

У рамках виставки запланована насичена програма майстер-класів, лекцій, інтерактивів, кінопокази найкращих спектаклів театру кабукі.

Лекції читають провідні фахівці у галузі японознавства: 

Анна Владімірская, письменниця, мистецтвознавець – «Японське мистецтво у трьох вимірах: світ жінки, світ квітів і птахів, світ європейців, закоханих у японську культуру» (лекція російською мовою)

Андрій Накорчевський, професор Університету Кейо (Токіо) – «Японська культура XVII–XIX століття: куртизанки, самураї та містяни»

Сергій Капранов, культуролог, японознавець, релігієзнавець, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства НАНУ – «Японська міфологія: Як Небо відокремилося від Землі, як боги народили острови...».

Виставка працюватиме 20 січня – 19 лютого 2017 року.