Неаполь був небезпечним місцем для життя у XVII ст., і не так багато було художників, які плідно працювали взагалі на цій території взагалі – фактично, небезпека чатувала на художників навіть серед їхніх відомих колег. Коли Доменікіно помер при загадкових обставинах, під час створення фрески в Соборі Св. Януарія, великого собору в центрі Неаполя, Хосе де Ріберу запідозрили у вбивстві свого заклятого суперника.

Едвард Пейн, один із кураторів виставки "Рібера: мистецтво насилля", яка відкриється в Картинній галереї Далвіч (пд. Лондон) цієї осені, каже, що ніяких значних доказів проти Рібери не виявлено. Але ходили чутки про те, що Рібера, як відомий член арт-групи, "Cabal of Naples", мав мотиви. Фрески в Каплиці Скарбів, над якими працював Доменікіно були престижним муніципальним замовленням, за яке змагались усі неаполітанські художники.  Гвідо Рені, якому передали роботу після смерті друга, втік із роботи після того, як побили його асистента. (Ходили чутки, що Рібера та інші були в змові, аби отруїти художника). Хоча двоє інших митців частково долучились до роботи над соборними фресками, іспанець Рібера був саме тим, хто закінчив розписи в 1641 р. На них зображувався покровитель Неаполя (Януарій), який неушкодженим постає з вогню.

Хосе де Рібера, Аполлон та Марсей, 1637. Полотно, олія, 182 x 232 см. Музей Каподімонте.

Фото: news.artnet.com

 
Лондонська виставка Ріберівських картин із сюжетами насилля та жорстокості буде вперше експонуватися в Британії. Пейн, головний куратор Auckland Project у пн. Англії, та спів-куратор Ксавьєо Боей, очільник London’s Wallace Collection (і головний куратор у Далвічі), працюють над створенням цієї виставки вже 7 років. Серед 45 робіт, які вони збирали по ключових Європейських та Американських мистецьких інституціях, знайшлося три версії мучеництва св. Варфоломія, ключовий сюжет у художній кар'єрі Рібери.

Ці та інші картини розкривають його реалістичний погляд на шокуючі сцени. (Наприклад, із Варфоломія заживо зідрали шкіру.) «Рібера був дуже плідним художником, проте він принципово писав сам для себе й не робив замальовок до своїх робіт», — коментує Пейн. Його полотна зображають сцени екзикуцій та тортур, свідком яких він міг бути. Роботи на папері, представлені на виставці, враховуючи "Чоловіка, прив'язаного до дерева" (1620-ті), яка знаходиться в Луврі, і сцени інквізиторських тортур — катування на дибі, яке застосовували до єретиків, — підвішення людини за руки, зв'язані за спиною, що спричиняло їхній повних вивих. Судячи з великої кількості подібних робіт, хтось може справді припустити, що такі сцени захоплювали Ріберу.

Хосе де Рібера, Сцена інквізиції, після 1635. © Erik Gould, courtesy of the Museum of Art, Rhode Island School of Design, Providence.

Фото: news.artnet.com

  

"Існує ціла тенденція в біографічній літературі до створення образу жорстокого художника Рібери", – зауважує Пейн, додаючи, що історія життя митця стала сенсаційною легендою, ще з XVII ст. Деякі підозрювали його в отруєнні Бідного Доменікіно. "Ми знаємо напевне, що Караваджо вбив людину, Агостіно Тассі зґвалтував Артемізію Джентілескі, але проти Рібери кримінальних доказів немає," – каже Пейн. "Лише через те, що для своєї творчості він обирав сюжети та теми насилля, ми не маємо стверджувати, що він справді був злочинцем".

Хосе де Рібера, Мучеництво Св. Варфоломія, 1644). © Museu Nacional d’Art de Catalunya, Barcelona, 2018.

Фото: news.artnet.com 

    
Виставка пройде на пд. Лондона, де не так давно відбувалася  ескалація бандитського насилля. Це були фатальні сутички в Кембервелі та Пекгемі, два сусідні райони біля Дульвічу. Пейн каже, що насилля у творчості Рібери не "безпідставне". Його реалістична манера виглядає радше сучасною для французького реалізму XIX ст., зокрема Мане. Навіть якщо Рібера не був жорстоким суперником, таким, яким його описують чутки, тема насильницького суперництва була центральною в його мистецтві. Його картина 1637 р., яка зображує політ Сатира, який зухвало кидає виклик богу, яка знаходиться в Національному музеї Каподімонте в Неаполі, стане фіналом лондонської виставки. «Тема Аполлона та Марсея це щось на кшталт музичного двобою», – каже Пейн. "Це вершина його творчої майстерності". 

Джерело: artnet.com