З 3 березня до 1 квітня включно у виставкових залах Одеського художнього музею пройде виставка робіт Тетяни Нилівни Яблонської із зібрання музею, приурочена до 100-річчя від дня її народження. 

 

Творчий шлях Тетяни Яблонської різноманітний, яскравий, унікальний. Її стиль пізнаваний, а вплив на розвиток українського живопису важко переоцінити. Порахувати всі музеї, у яких зберігаються роботи Яблонської, практично неможливо — її твори прикрашають зібрання не тільки України, але й у всьому світі від московської Третьяковки до Музею Дракона на Тайвані.

 

Ювілейного року всією країною проходять персональні виставки Тетяни Яблонської. Не залишиться в стороні й Одеса — колекція Одеського художнього музею добре ілюструє основні етапи творчого шляху всесвітньо відомої художниці, переконатися в цьому можна буде вже 3 березня. Спадщину Яблонської в зібранні музею представлено 15 живописними і 6 графічними роботами. Багато з цих творів до 100-річного ювілею художниці виставляються вперше.

 

Т.Яблонська. У парку, 1949

 

Талант Яблонської проявив себе ще в студентські роки — перша персональна виставка художниці відбулася в стінах Київського художнього інституту в 1940 році. Зараз ці роботи експонуються в музеї Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, але одна з них (академічна постановка «Гуцульська пара») прикрашає колекцію Одеського художнього музею. У «Гуцульській парі» простежується вплив викладача живопису, знакового українського художника Федора Григоровича Кричевського (1879–1947).

 

У творах кінця 40-х — початку 50-х Яблонська проводить зіставлення пейзажу й людської фігури. Цей період на виставці представлений картиною 1946 року «Вечір на Дніпрі».

 

У колекції музею немає монументальних, узагальнюючих картин Яблонської, які принесли їй славу наприкінці 40-х років. Немає й камерних, жанрових, оповідальних робіт 50-х, створених під впливом материнства і відходу від великих тем. Але є етюди — допоміжний матеріал, який Яблонська використовувала під час розробки великих полотен. Ці замальовки дають нам можливість простежити хід підготовки художниці до написання її знаменитих картин. Серед них темпера 1946 року «В парку» (етюдна робота до картини «Над Дніпром» (1956, НХМУ)) і малюнок олівцем 1973-го «Взимку» (етюд до картини «Зимовий день у Седневі» (1973, ДРМ)).

 

Т.Яблонська. Над Дніпром

 

У  1960-ті Яблонська кардинально змінює свій стиль у бік спрощення й декоративності. Тетяна Нилівна багато подорожує Україною, часто буває в Поліссі, Закарпатті. Під враженням від самобутнього народного мистецтва протягом декількох років вона створює цикл «Українські мотиви». Фольклорні традиції вплинули на своєрідний образний лад творів — цілісність, урочистість ритму, симетричність композиції, дзвінка яскравість колірних плям.

 

В  Одеському художньому музеї добре представлений цей період її творчості. 

 

Т.Яблонська. Молодята, 1966

 

1966 року представляє глибоко традиційні образи нареченого й нареченої: поєднання сили і твердості чоловічого характеру із соромливою жіночністю.

 

На початку 70-х Яблонська знову у творчому пошуку — великий вплив на неї справила поїздка до Італії і вдумливе знайомство з мистецтвом Проторенесансу. У Яблонській відкривається друге дихання, вона пригадуює довоєнні студентські пошуки чудодійних можливостей живопису. Починається період етюдів, безпосереднього діалогу художника з природою. Будь-який незначний мотив художниці вдається опоетизувати, наповнити складним внутрішнім життям. Відвідувачі виставки зможуть побачити роботи «На косі», «Теплий весняний дощик», «Стара яблуня», «В саду» — усі ці пейзажі приваблюють ліричністю, пієтетом художниці перед красою світу. Домінують пошуки трактування мальовничої поверхні, композиційних і тональних рішень з урахуванням переосмислення творчості імпресіоністів, барбізонців. Палітра висвітляється, наповнюється повітрям. Силуети предметів розчиняються в переливах світла й кольору. Полотна 70–80-х років — особливий цілісний світ, який вимагає вдумливого, неквапливого, уважного осягнення.

 

Останні роки життя Тетяни Нилівни були затьмарені важкою хворобою. Прикута до інвалідного крісла, вона не залишала справи свого життя. Навпаки, життєві обставини дозволили їй бачити велике в малому, продовжити великий споглядальний шлях у творчості й підштовхнули до застосування незвичного для неї матеріалу — пастелі. Об’єктом її щоденного споглядання стало вікно в кухні, максимою краси — будь-який предмет, осяяний сонцем.

 

Відкриття виставки відбудеться 3 березня о 15.00 за участю художниці Гаяне Атаян, доньки Тетяни Яблонської. Вхід на відкриття виставки вільний.