Понад три місяці тривав перший етап конкурсу «Символ Карпат», який було ініційовано ТМ «Моршинська» в рамках всеукраїнської еко-програми «Разом за природу». Журі на чолі з Мелісою Хамнетт, кураторкою одного з найвідоміших музеїв світу – лондонського Victoria and Albert Museum (Велика Британія), обирало сучасну скульптуру, яка б гармонійно вписалася в архітектуру традиційного прикарпатського містечка Моршина та відобразила екологічну проблему зникнення рідкісних тварин.

 

Всього на конкурс було подано понад 80 робіт. Серед них: інтерактивна скульптура, яку можуть рухати глядачі, скульптура–сонячний годинник, скульптура–дзеркало, металева конструкція, що нагадує глядачу прозорі українські гори, та ін. Наразі журі обрало десять фіналістів, а ім’я переможця назвуть уже 22 червня.

 

«Завдяки цьому конкурсу ми побачили певний зріз молодих талантів і те, як нестандартно думають художники. Саме такі нестандартні роботи представлено в шорт-листі. На мій погляд, кожна з цих робіт гідна бути встановленою в Моршинському парку», — зазначила кураторка конкурсу Катя Тейлор.

 

До складу журі конкурсу увійшли кураторка відділу сучасної скульптури одного з найвідоміших музеїв світу Victoria and Albert Museum Меліса Хамнетт (Великобританія), голова фонду «Мистецтво і сучасність» при Центрі сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» Анна Раковска (Польща), мистецтвознавець і куратор проектів «Мистецького Арсеналу» Олександр Соловйов (Україна), мистецтвознавець і співвласник аукціонного дому «Золотий перетин» Олексій Василенко (Україна), представник «Моршинської» Марко Ткачук та міський голова Моршина Руслан Ільницький.

 

«У січні 2018 року українці обрали символ Карпат — ним стала рись, тварина, яка знаходиться під загрозою повного зникнення, — говорить Марко Ткачук. – Її скульптура у Моршинському парку стане не тільки новим символом міста, але й символом соціальної відповідальності бізнесу перед регіоном, з якого він походить, і кожного українця перед майбутніми поколіннями за збереження унікальних Карпатських гір».

 

До шорт-листа конкурсу увійшли такі проекти:

 

1. «Відображення»

Гронський Петро

Полімер, скловолокно, полімерна фарба, нержавіюча сталь

 

 

Своєю роботою автор ставить запитання: «Як довго без захисту людини рись бачитиме своє  відображення у воді моршинського джерела?».

 

2. «Гора»

Лідаговський Олександр

Нержавіюча сталь

 

 

Скульптура має форму конуса. Це гора, вкрита лісом, яка символізує Карпати, дім та своєрідний карпатський космос. Основа гори — коло. Це і планета, і всесвіт, який її огортає. Якщо дивитися на скульптуру зсередини конуса, то силуети ялинок утворюють своєрідний розсип зірок. Натомість роздроблений, ніби зникаючий, силует рисі то створює ілюзію реального звіра, то виглядає схематичним зображенням сузір'я.

 

3. «Символ Карпат»

Савчин Іван

Метал

 

 

Проект Івана Савчина розкриває кілька тем. По-перше, звертає увагу на проблему зникнення рідкісних видів тварин, а по-друге, символізує захист соціуму, який усвідомлює цю загрозу. Саме тому художник обрамляє скульптуру конструкцією, яка за формою нагадує око. До того ж, у скандинавській міфології рись була символом гострого зору.

 

Скульптура є інтерактивною і має рухомі частини. Кожен охочий може змінювати їхнє розташування на власний розсуд. 

 

4. «Вушка»

Чернуха Марія

Композитні матеріали

 

 

Скульптура «Вушка» — приклад використання сучасних методів пошуку гармонії людини з навколишнім середовищем. За словами художниці, сучасна вулична скульптура запрошує до взаємодії з глядачем, архітектурою та ландшафтом.

 

5. «Потомство»

Кочмар Володимир

Камінь і бронза

 

 

Постамент у скульптурі «Потомство» має не лише естетичне, але й функціональне значення — на нього можна сісти, роздивитися скульптуру ближче, погладити рисенят. У цій зворушливій композиції художник показує рись, яка має потомство, а відповідно і майбутнє.

 

6. «Враження»

Ковач Павло

Хромовані листи сталі

 

 

Це інтерактивна кінетична скульптура, яка починає рухатися тієї миті, коли глядач штовхає її зсередини. Так він стає частиною композиції: не лише спостерігачем, але й об’єктом спостереження. Саме від дій людини залежить, чи буде рись жити та залишати свої сліди. Або навіть чи залишаться на Землі сліди людей і якими вони будуть.

 

7. «Кришталева рись»

Надуда Анна

Чорний метал

 

 

Авторка зобразила рись як сильну, красиву, але напівпрозору фігуру, що зникає. Коли сонячні промені падають на скульптуру, то на землі утворюється тінь, і ця конструкція стає своєрідним сонячним годинником.

 

8. «Дзеркало Карпат»

Дорошенко Поліна

Хромований метал або залізобетон, дзеркало

 

 

Головна ідея скульптури Поліни Дорошенко — показати взаємозв’язок та взаємозалежність між людиною та природою. Художниця використовує у роботі дзеркало, яке відображає все навколо скульптури як символ того, що кожного формує його оточення і стан природи залежить від ставлення людей до неї.

 

9. «Віддалення»

Шуміхін Данило

Чавун

 

 

Скульптура представляє собою абстрактну композицію, але під певним кутом зору її частини утворюють впізнаваний силует голови рисі. Завдяки такому композиційному рішенню автор вирішив донести до глядача ідею, що зміна точки зору здатна вирішити проблему зникнення тварини.

 

10. «Червоний монумент Карпат»

Томашевський Богдан

Бетон або граніт, бронза

 

 

Високі металеві конструкції нагадують глядачу прозорі українські гори. Силуети, розташовані на схилах гір, символізують тварин із «Червоної книги», які щодня зникають з території України. За задумом автора, тіні від силуетів будуть відлиті в бетоні і на них буде зафіксована назва тварини, численність виду та причини його зникнення.

 

 

Переможця буде оголошено 22 червня. За умовами конкурсу, він отримає головний приз — 80 тисяч гривень, а також за його проектом створять скульптуру євразійської рисі та встановлять її в Моршинському міському парку восени.

 

 

* У січні 2018 року рись перемогла у всеукраїнському голосуванні за тварину-символ Карпат, за неї віддали 33% голосів. Загалом у Карпатах залишилося близько 350 рисей, і з кожним роком їхня популяція зменшується. 
** «Разом за природу» — всеукраїнський проект, ініційований ТМ «Моршинська» у партнерстві із Всесвітнім фондом природи в Україні (WWF). Його діяльність спрямована на збереження, оновлення та примноження карпатських лісів і природи України для теперішніх та майбутніх поколінь українців.