З 10 до 28 листопада в київській галереї «ХудГраф» (вул. Володимирська, 65) діятиме Scientia Perfecta — експозиція робіт медіа-арту Аскольда Кучера. Його твори можна охарактеризувати як science art (bio art) або «експресіоністичний абстракціонізм». Організатори проекту стверджують, що науковий арт бере витоки з «бажання винести прекрасні образи науки у споглядальний простір мистецтва».

 

Твори Кучера — це лайтбокси, друковані скріншоти та відеоарт. Так чи інакше вони пов’язані з медичною практикою митця. Музичний супровід Scientia Perfecta забезпечить Юліан Мицик. Відкриття виставки — 10 листопада о 18:00.

 

Експериментувати з новими медіа, зокрема з відеокамерою, українські художники починають на початку 1990-х років. На сьогодні вітчизняний медіа-арт представлений достатньо великою кількістю жанрів та імен, однак ім’я Аскольда Кучера займає в ньому особливе місце. До появи його ультразвукової графіки в Україні не існувало художників, що працювали б у жанрі science art’у. Science art (або bio art) існує у світовій художній практиці досить давно і з’явився він або завдяки доступу художників до наукових лабораторій, або через цікавість науковців до художньої практики, бажання винести прекрасні образи науки у споглядальний простір мистецтва. Яскравим прикладом перших є багаторічна плідна співпраця Джо Девіса з MIT Media Lab (США), останніх — група вчених і інституція SymbioticA в університеті Західної Австралії. 

 

Художня практика Аскольда, як і творчість Орон Каттс та Іонат Цурр (SymbioticA), пов’язана з його науковою медичною практикою. Однак, безумовно, його інтерес до прекрасного у науці виникає не на пустому місці — з дитинства Аскольд ріс у родині, представниками якої були художники. Сам Аскольд з юнацьких років займався малярством та писав поезію. Він належить до тієї рідкісної категорії вчених, які, помічаючи художній потенціал наукових образів, виносять їх зі сфери in vitro у сферу in vivo.

 

Куратор проекту Scientia Perfecta — Яніна Пруденко.