Спроби визнати та зберегти постмодерну архітектуру, якою тривалий час нехтували, тепер отримали підтримку, оскільки минулого місяця "Історична Англія" (Комісія історичних будівель і пам’яток Англії)  наділила статусом культурної спадщини  17 постмодерних будівель Великої Британії. Підкреслена сміливим використанням кольору, перебільшенням звичайних пропорцій (з ідеєю чим більше, тим краще),  постмодерна або "PoMo" архітектура прагнула вписати особистість, орнамент та історичні відсилки  до нової архітектури, на противагу тій, яка була до неї і  характеризувалася  анонімністю, абстракцією та чіткими лініями. Із середини 1970-х і до кінця 1990-х років такі фірми, як CZWG, створювали будівлі, які поєднували театральність, поп-стиль та криві лінії. Так, піонерами постмодерної архітектури були  Джеймс Стірлінг і Террі Фаррелл.

 

Дункан Вілсон, головний виконавчий директор "Історичної Англії", відзначає, що постмодернізм приніс "радість та колір на наші вулиці" і стверджує, що цей стиль був надзвичайно впливовим у Великій Британії. Оуен  Хопкінс, старший куратор у Музеї сера Джона Соуна в Лондоні, який влаштовує виставки  британської  постмодерної архітектури, погоджується. Він говорить: "[Вона] часто списується як вияв тетчеризму 1980-х років та ще мало розуміється. Ми задумали цю виставку, щоб розкрити даний період як креативний та інноваційний…".

Ось декілька будинків, які отримали  статус культурної спадщини.

 

Бізнес школа у Кембриджі (1991-95) збудована Джоном Аутрем

Крило Сейнсбері, Національна галерея у Лондоні, що збудована у 1988-1991-х роках Робертом Вентурі та Денісом Скоттом Брауном

Проект продовження будівництва Національної галереї створила фірма "Ahrends, Burton and Koralek", але його розкритикували у 1984 році після знаменитого коментаря принца Чарльза, яких описав запропонований проект "жахливим карбункулом на обличчі будь-якої, елегантної особи". Натомість "Історична Англія" позитивно відзначила  крило Національної галереї, яке було створене "Venturi, Scott Brown and Associates", за досягнення балансу "старого" (кластерні пілястри, "сліпі" вікна) та "нового" (скляна стіна).

 

Фото: The Art Newspaper / Phil Starling

 

Тематичний дім 1979-1985 років авторства Чарльза Дженкса та Террі Фаррелла

Побудована у середині XIX століття, вілла у 1979 році перейшла у власність Чарльзу Дженксу і стала не тільки приватним будинком його сім’ї, а й "маніфестом постмодерної архітектури, у якому кольори, декорації та архітектурний дизайн наділені кількома шарами сенсів". Як і у багатьох інших проектах Дженкса, космос втілено в ахітектурі цього будинку, виразним прикладом якого тут вважаються  "сонячні" спіральні сходи.

 

Фото: The Art Newspaper / Historic England Archive

 

Житловий дім у Шадвелі створений "MJPW"

Житловий комплекс розрахований на 169 мешканців та  поєднує червону цеглу із сміливими кольорами. Дизайн віддає належне історії місця та зображує активну док-станцію Вікторіанської епохи.

 

Фото: The Art Newspaper / Shadwell Basin

 

"Захід ацтеків", збудований Ніколасом Кемпбеллом, Роджером Зоголовічем, Рексом Вілкінсоном і Пірсом Гофом (CZWG)

Цегляний комерційний комплекс в місті Алмондсбері поєднує в собі "сміливу геометричність, поліхромію та традиційні матеріали із динамічним ефектом". За словами виконавчого директора "Історичної Англії" Дункана Вілсона, у "Заході ацтеків" круглі вхідні майданчики, які були розроблені, щоб імітувати колеса автомобіля, додають гламуру у голівудському стилі. Вікна із подвійною висотою та відсилки  до арт-деко доповнюють загальну велич.

 

Фото: The Art Newspaper / Historic England Archive

 

Джерело: The Art Newspaper