Новий приватний музей у Бухаресті висвітлює історію румунського мистецтва доби комунізму Ніколая Сауческу та після революції 1989 року. Muzeul de Arta Recenta (MARe) відкрився 9 жовтня у міському окрузі Примаверій, у будівлі, яка колись належала верхнім ешелонам комуністичної партії. П'ятиповерхова будівля із темної цегли, площею 1,2 тис. м³, спроектована Ліванським архітектором Йоссефом Томе, як «примарний силует» оригінальної вілли, яка була на цьому місці – дому Ани Покер, міністерки закордонних справ Румунії, яку у 1948 році журнал «Time» назвав «найбільш впливовою нині живою жінкою у світі». Неподалік від цього місця розташований особняк Чауческу, який відкрився для відвідувачів у 2016 р.

Muzeul de Arta Recenta © Toufic Dagher 

Фото: www.theartnewspaper.com

Колекція MARe налічує 550 робіт, які протягом останніх 7 років збирав фармацевт ліванського походження Роджер Акурі, який консультувався із румунським істориком мистецтва Ервіном Кесслером, що нині став директором музею та галеристкою із Будапешта Сюзанною Васілеску та Даном Попеску. Акурі також є засновником КA Collection of Lebanese art in Beirut, у тому числі він створив проект будівлі цієї інституції. «Темний лабіринт архітектури MARe перетворює повоєнну травматичну історію Румунії у цілісну еволюцію мистецтва після 1965 року», – коментує Кесслер. Музейна колекція починається із творів часів переломного моменту, коли Румунська Комуністична партія несподівано відмовилася від доктрини Радянського соціалістичного реалізму на користь стилістичної різноманітності, хоча справжня свобода вираження в той час все ще залишалася обмеженою.

 

Перша частина колекції складається із 120 робіт і має назву «Стилістичне розмаїття». Це твори митців, які працювали поза державною тоталітарною структурою. Мистецтво тут варіюється від поп-колажів художників-самоучок до ікон нео-православних течій. Далі, колекція робіт Гети Братеску, яка працює понад 60 років у Бухаресті і лише нещодавно отримала світове визнання. Кесслер каже, що Братеску не зовсім репрезентативний зразок колекції. Оскільки загалом вона більше пов'язана із комуністиним режимом історично, ніж решта художників. Вона була офіційним членом Спілки художників і брала участь у виставці у Румунському павільйоні на Венеційському бієнале 1960 року (за 57 років до персональної виставки, яка відбулася минулого року).

Ion Barladeanu's, Untitled, 1988. Колаж, який зображає комуністичног диктатора Ніколая Чауческу. © the Muzeul de Arta Recenta

Фото: www.theartnewspaper.com

 

Картини, які є домінантою колекції, здебільшого написані молодшим поколінням художників, наприклад, Нікола Команеску та Дмітру ШГорзо із анархічної групи Rostopasca та Віктор Ман Man and Mircea Suciu і Мірсі Сукью зі школи Cluj. Реолігія – це ще одна вагома частина колекції. Одна із виставок музею буде присвячена ставленню митців до віри у період до та після комуністичної епохи. Наразі основна мета музею – проводити не менше 3 виставок всесвітньо відомих художників.

 

Кесслер описує концепцію цього музею як «підваження містифікаціії», яку створювали протягом десятиліть західні мистецькі інституції, створюючи певний маргінальний образ східноєвропейського мистецтва і зокрема румунського. Більше того, значна частина діяльності музею спрямована на заохочення молодої аудиторії, щоб та не забувала про своє коріння.

 

Джерело:www.theartnewspaper.com