26 квітня у Національному художньому музеї України відкриється проект «Кодекс Межигір'я», реалізований за сприяння Правого сектору, Самооборони Майдану, Автомайдану й «Українського комітету Блакитного щита». Кураторська група: Олександр Ройтбурд та Аліса Ложкіна. 

Не запитуйте нас про золотий батон. Ми не знаємо, де він. Але його дух продовжує бентежити публіку – як і дух того, в чиєму домі його знайшли.

 

Проте окрім примарного золотого батона в Межигір’ї перебувало чимало речей, цікавих саме з мистецької точки зору. Стародруки і коштовні книги, скульптури, ікони, живописні твори, посуд, предмети інтер’єру, колекційна зброя і сувеніри. Серед них виявились як справді унікальні твори, так і відвертий несмак та підробки. За рішенням групи експертів-музейників і організації «Блакитний щит» так звані «скарби Межигір’я» було передано на тимчасове збереження до НХМУ. Пізніше до них було долучено деякі предмети з будинку Віктора Пшонки.

 

Від початку публічна презентація не входила в плани музею. Та коли зали першого поверху почали заповнюватися різним добром, що випромінювало специфічну «ауру» і провокувало, було вирішено – суспільство має це побачити і зробити свої висновки. Запрошений музеєм куратор художник Олександр Ройтбурд запропонував побудувати експозицію за принципом книги-опису, щоб уникнути ціннісної оцінки і не заважати предметам промовляти і свідчити.

 

Над втіленням ідеї експозиції працювали відомі молоді митці Олександр Бурлака й Іван Мельничук, які у своїй мистецькій практиці критично переосмислюють простір з його предметним та семантичним навантаженням.

 

Як зауважив сам Олександр Ройтбурд: «Цей волаючий несмак у всіх сенсах повчальний. Якби в четвертого президента нашої стражденної країни був менш жлобський смак і, не дай боже, кабінет і дачка скромніші – то, гляди, вся жлобська тусовка, яка кличе себе «елітою», почала би мірятися не розкішшю, гідною циганських баронів, а скромністю і демократизмом. А там, може, і рівень корупції присох, і клептократія прив’янула… Вплив стилю на етичний клімат не варто недооцінювати».

 

Під час експонування заплановано зустрічі з художниками, арт-критиками, політиками, представниками владних інституцій, вузькими фахівцями, відкриті дискусії й інші публічні заходи.

 

Довідка

 

Олександр Ройтбурд – художник, куратор, колекціонер, теоретик сучасного мистецтва. Останні 20 років входить в першу десятку українських художників. «Батько одеського трансавангарду». Відомий в Україні, Росії, Європі і США. Засновник асоціації «Нове мистецтво», директор ЦСМ Сороса (Одеса), директор Галереї Марата Гельмана в Києві.

 

Аліса Ложкіна – арт-критик, культуролог, шеф-редактор проекту ART UKRAINE. Заступник генерального директора Мистецького Арсеналу.

 

Олександр Бурлака – київський художник, архітектор, учасник "Групи предметів" – мистецького угрупування, що спеціалізується на дослідженні і вивченні трансформацій міста. Член кураторської групи «Худсовет». Автор лайтбоксів-комп’ютерних колажів зі знімків Google Earth для проекту "Місце дії".

 

Іван Мельничук – київський художник, архітектор, учасник мистецького угрупування "Група предметів". Спільно з Олександром Бурлакою виступив номінантом на Премію PinchukArtCentre 2013.

 

Комітет Блакитного Щита – міжнародна неурядова організація під егідою ООН, що захищає об’єкти культурного надбання під час збройних конфліктів і природних катастроф. Створений в Україні 21 лютого. Очолюють: Микола Яковина від ICOMOS (Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць), Сергій Лаєвський від ICOM (Міжнародна рада музеїв), Ірина Шевченко від IFLA (Міжнародна федерація бібліотек) та Ольга Музичук від Державної архівної служби України (член Міжнародної ради архівів ICA). Члени організації нині протистоять мародерству і нищенню пам’яток.

 

Музей працює з 10:00 до 18:00,

у п`ятницю

з 12:00 до 20:00,

у суботу з 11:00 до 19:00

Каса припиняє роботу за годину до закриття музею

 

Вихідні дні – понеділок, вівторок

 

Замовлення екскурсій 279 64 62