8 жовтня о 17 годині в Галереї сучасного мистецтва Українського Католицького Університету (УКУ) (Львів, вул. Козельницька, 2а) відбудеться відкриття проекту МОХ.

 

Проект є результатом спільної роботи арт-центру Я Галерея і галереї УКУ та пропонує цілісно поглянути на міський пейзаж. Прикладаючи термін біології до міського ландшафту, проект акцентує увагу на зворотній стороні міського лоску. Це покинуті й забуті будівлі, що також є частиною урбаністичного простору, який зазвичай ми не помічаємо. Проте без них наше бачення краси Міста є неповним.

 

Малопомітний і непривабливий на перший погляд, мох відіграє велику роль у житті природи. Вловлюючи енергію сонця, він виділяє кисень, беручи участь у кругообігу речовин на Землі. А поступово відмираючи, мох готує ґрунт для проростання інших рослин. Так само важливими є і міські руїни – свідки життя і переродження міста. Інколи – єдині свідки, що лише чекають часу, аби розповісти свою унікальну історію.

 

Юрій Денисенков, ПАССАЖ, 2013, полотно, олія

 

Руїна – ще один не менш багатозначний термін проекту: від позначення доби української історії до віртуальних руїн комп’ютерних іграшок, чия популярність доводить, що тема не вичерпується. Місто-привид Прип’ять, жертва Везувію – Помпеї, покинутий гірняцький Сьюел… Яке місто-руїна спадає вам на думку? Ширячись по Землі, людина інколи залишає по собі маленькі й великі пустелі, які приваблюють фотографічним зліпком історії. Енергетична революція, індустріальний бум, війни й техногенні катастрофи позбавляють місця початкової краси, даючи їм натомість безцінний дар свідчення минулого.

 

Тож замість того, аби ігнорувати руїни, автори проекту пропонують дослухатися до їх сповідей. Архівні світлини Львова початку XX ст. і сучасні фотографії покинутих місць Києва, Володимира Денисенкова, оповідають про глобальні події минулого століття, що відбились на тілах будинків. Тоді як живописні руйнації Андрія Дудченка і Юрія Денисенкова фокусують увагу на окремих предметах, для яких час, здається, зупинився.

 

Невідомий автор, ЛЬВІВ, ХХ ст., цифровий друк

 

А якщо ця руїна зовсім поруч?.. МОХ повертає нам відчуття міста як живого організму. Бо так само як організм, місто народжується, зростає, набуває розквіту й переживає свою сансару, помираючи і постаючи знову. А зруйновані місця нагадують нам про незмінність законів природи. Експозиція проекту показує карту таких місць Львова та Києва, однак може бути продовжена будь-де.

 

Учасники проекту: Андрій Дудченко, Юрій Денисенков, Володимир Денисенков / Архівні фотографії

Куратор – Павло Гудімов

Керівник – Андрій Курочка

 

Текст про проект - Олена Єгорушкіна.