У дніпропетровському арт-центр Я Галерея (вул. Гусенка, 17) відкрилась персональна виставка майстра абстрактного живопису Тіберія Сільваші «Монохроми». Художник пропонує поглянути на монохромію як простір «уповільнення часу», а також спосіб притульного споглядання мистецького твору. Оскільки абстрактне зображення позбавлене структури, глядач не спостерігає, а «проживає» його, отримуючи в результаті власний досвід сприйняття кольору.

 

Тіберій Сільваші, вигляд експозиції

 

У тексті «Пастка для хмари» Тіберій Сільваші наводить цитату Барбари Роуз: «Монохром не стиль, а власна позиція». Що таке власна позиція, як не відмова від будь-яких ілюзій? Це прозорість і неупередженість, здатність почути чиюсь історію, а відповідно й вміння бути почутим. Власна позиція — це діалог не словами, а імпульсами, це діалог життя із життям. Монохром — це не писання живопису, а його «вирощування». Монохром — це не «читання» живопису, це проживання його життя, — від початку прозорої поверхні до кінця твердої основи, і назад.

Тіберій Сільваші, Сад безтурботності, полотно, олія, емаль

 

Монохроми — це не колір. Це те, що за ним, і те, що робить його кольором. Так само як людина, яку робить людиною не колір її шкіри. «Господь, він не зважає на шкіру, він зважа на солідарність і чесність» (Сергій Жадан «Білі люди»).

 

У розмові з Єжи Онухом, Тіберій Сільваші погоджується з думкою Джексона Поллока про те, що глядач не має щось шукати, він має дивитися пасивно. Пасивно — це і нейтрально, і монохромно також. 

 

Тіберій Сільваші, Живопис, полотно, олія, емаль