У середу, 28 травня, о 18:00 в Українському Католицькому Університеті (Львів, вул. Козельницька, 2а) відбудеться відкриття проекту «Ребрендинг/Надбанні Хрести».

 

У співпраці з арт-центром Я Галерея Український Католицький Університет створив новий майданчик презентації сучасного українського мистецтва у Львові. Випробувати його інтерактивний потенціал пропонує куратор Павло Гудімов у новій експозиції «Ребрендинг / Надбанні Хрести» - першій експозиції, що відкриває зали Галереї сучасного мистецтва УКУ.

 

Використовуючи формат діалогу, проект зіставляє абстрактні роботи молодого художника Антона Логова («Ребрендинг») й збірку надбанних хрестів, подарованих УКУ священиком Ростиславом Гладяком. Проте, замість очікуваного протистояння сакрального й світського, хрест і бренд наближаються, провокуючи глядача на дискусію щодо природи обох символів.

 

Експлікаційний текст:

 

Завжди актуальний, проте дещо призабутий формат виставки-діалогу повертається у новому проекті куратора Павла Гудімова «Ребрендинг / Надбанні Хрести». Однак цього разу зіставляти художні явища буде не автор, а самі глядачі, в просторі щойно відкритої Галереї сучасного мистецтва Українського Католицького Університету. Маючи чималий досвід створення інтерактивних майданчиків, Павло Гудімов пропонує по-новому поглянути на сучасне мистецтво, яке все більше тяжіє до відкритого діалогу з аудиторією. На дискусію з глядачем провокує і сама експозиція, що розміщує поруч два абсолютно різні символи загальнолюдського значення.

 

Один із символів – хрест – є беззаперечним авторитетом для половини людства. Тоді як інший, незважаючи на своє більш приземлене походження, охоплює ледь не всі країни світу. Сучасний вірус під назвою «бренд» і супутнє йому поняття ребрендингу – це те, що за всіма канонами мусило б протистояти сакральній символіці. Проте, замість очікуваного зіставлення світського й духовного, проект наближає обидва символи. Тим самим, він зміщує увагу з предмету споглядання на самого глядача, в свідомості якого прихована причина існування і хреста, й бренду. Необхідність віри змушує шукати об’єкт, який бере на себе роль орієнтира, що одних приводить до позаземних ідеалів, а інших – до суспільного схвалення.

 

У проекті Антона Логова бренд, винесений у незвичний контекст, за рамки «продукту» і реклами, «очищується», щоб оголити прихований символ. Даючи дозвіл на паралельну присутність хреста й бренду, художник мимовільно розкриває єдину ментальну конструкцію їх існування. А куратор, через створення дискусійного поля, наполягає на особливому потенціалі мистецтва, яке здатне примиряти традиційно протилежні дискурси. Це примирення тим більш очевидне у виборі надбанних хрестів, які доповнюють абстрактні малюнки Логова, а також архітектурних ескізів Антіна Вариводи з зображенням хрестів на церковних банях.

 

Неканонічні зразки релігійного мистецтва, зібрані священиком Ростиславом Гладяком на Львівщині й Тернопільщині, є досить типовими творами народно-художнього стилю. Традиційно включаючи дохристиянську астрономічну символіку, вони значно розширюють розуміння сутності віри, в якій містично-трансцендентий досвід поєднується з далекими, проте абсолютно реалістичними явищами. Сонце, Місяць, зорі – для українського християнина (завжди язичника в душі) споконвік були основою будь-якого віросповідання, чи не ближчою за святі писання й образи.

 

Ту саму можливість безпосереднього контакту з символом дає і бренд. На цьому художник і куратор зупиняються, залишаючи глядача сам-на-сам із побаченим, змушуючи його самостійно осмислювати природу обох символів.

Олена Єгорушкіна