Колекція Phillips у Вашингтоні поповнюється Нордичним імпресіонізмом, 200-річною спадщиною 53 художників з Данії, Фарерських островів, Фінляндії, Гренландії, Ісландії, Норвегії та Швеції, яка буде представлена на першій подібній виставці в США. На ній зокрема виставлять мистецтво датоване від 1821 року до сьогодні, наприклад, роботи Едварда Мунка та Олафура Еліассона. Проте, перлиною експозиції стане картина Акселя Галлена-Каллела 1896 року «Оборона Сампо» із Художнього музею Турку. Ця робота, що стала справжнім скарбом фінської культури, одного разу покинула територію країни і тепер знаходитиметься у Музеї d’Orsay у Парижі.

 

«Це одна з найбільш важливих мистецьких робіт Скандинавії», – зазначає Клаус Оттманн, головний куратор та заступник з академічних питань музею.

 

Сюжет полотна розгортається довкола міфічного об'єкта на борту човна – він походить із фінського епосу. Робота експонуватиметься поруч із відео-інсталяцією Торі Вронс 2017 року, яка називається «Старовинне Немовля» і зображає Норвезького художника, що завис у повітрі в масці та помаранчевій шубі, видаючи різні звуки.

Аксель Галлен-Каллел, Оборона Сампо, 1896 © Turku Art Museum

Зображення: www.theartnewspaper.com

 

Дороті Косінскі, голова та виконавчий директор аукціонного дому Phillips говорить, що ця експозиційна зала найулюбленіша з усієї виставки, яка триватиме до 13 січня 2019 року. «Ці експонати поєдналися настільки гармонійно, що це не може не викликати почуття любові та захоплення фольклором, природою, магією та дивом.»

 

Під час прес-туру Косінскі та Оттманн подякували Скандинавським країнам за підтримку місцевих художниць, а Косінскі ще й відмітив національні риси «динамічність та прогресивний спосіб мислення». Окрім того, під час інтенсивного чотиритижневого дослідження скандинавського мистецтва, Оттманн, за його словами, помітив що в галереях Стокгольму, Осло та Рейк’явіку представлено дуже багато робіт художниць ХІХ ст.

 

«Такої підтримки художниць у ті часи не було навіть у Штатах», – коментує Оттманн. Багато мисткинь подорожували до інших європейських міст для того, щоб отримати більш якісну освіту, а потім поверталися та відкривали художні школи у своїх рідних містах, що, у свою чергу, дозволяло усім охочим жінкам здобути початкову підготовку.

 

«Гендерний паритет також є пріоритетним в Ісландії», – говорить Храфнхільдур Арнардта, яка живе у Нью-Йорку і чия робота буде представлена на Венеційському бієнале від Ісландії.

 

Її різнобарвна інсталяція для Phillips – Nervelings I-V (2018) – зроблена із синтетичних волокон та мотузок і розміщена вздовж основних сходів будівлі. Хоча на створення арт-об'єкту художницю надихнула гендерна рівність у рідній країні, Арнардта зауважує, що переїхавши до Нью-Йорка, вона помітила тут більшу пристрасть до різноманіття у суспільстві. Також вона додає, що у Нью-Йорку набагато більше простору та можливостей для самовираження.

Храфнхільдур Арнардта, Nervelings I-V, 2018 © Rhiannon Newman

Зображення: www.theartnewspaper.com

 

Іншою резонансною роботою є картина «A Subscriber to the Evening Post» 1887 року норвезької Оди Крог, яка експонуватиметься паралельно з роботою її чоловіка Крістіана. На полотні дворічна дочка подружжя Нана розрізає копію тієї шведської консервативної газети, у якій була вміщена критика художників, включно із подружжям Крог. Цю роботу вважають одним із найбільш ранніх зразків соціальної критики із залученням образу дитини в мистецтві.

 

Підсумовує експозицію робота Йогана Крістіана Дагла 1821 року «Норвезький пейзаж із веселкою» з колекції Національної галереї в Данії. Згідно з каталогом, веселка символізує Велике Начало та союз Бога з людством. Загалом, картина нагадує пейзаж датського художника XVII століття Якоба ван Рейсдала.