Італійський експерт Мауріціо Серачіні (Maurizio Seracini) за другим експертним аналізом, підтвердив, що картина «Святий Ієронім», яка раніше належала французькому арт-дилеру Джуліано Руффіні і вважалася роботою майстра XVI століття Франческо Парміджаніно, є підробкою, створеною у XX столітті.

 
Приписуючи картину «оточенню Парміджаніно», Sotheby's New York продав роботу у 2012 році за 842 500 доларів. Сотбіс скасував продаж у 2015 році, після того як Джеймс Мартін із компанії Orion Analytical, знайшов сучасний синтетичний зелений пігмент (фталоцианін) у більш ніж 20 місцях роботи.

 

Те, що картина «Святий Ієронім» є підробкою, підтвердили два експертні рішення

The Art Newspaper

 
Аукціонний дім подав позов на продавця Ліонеля де Пур’єра (Lionel de Pourrières), дилера із Люксембургу, який відмовився повернути 672 000 доларів, що він їх отримав від продажу картини. Останній отримав картину від Руффіні, людини, яку раніше звинувачували у підробці картини «Венера з вуаллю». Її у 2013 році було продано принцу Ліхтенштейну.

 
Цього разу Серачіні пішов іншим шляхом дослідження ніж Джеймс Мартін. Він не тестував синтетичний зелений пігмент. Замість цього Серачіні знайшов «синтетичну смолу», яка була виготовлена після 1930 року. Згідно із повідомленням синтетична смола у лаці тут «сполучний матеріал усіх шарів картини». Мауріціо Серачіні також виявив сучасні пігменти, такі як сірководень цинку та діоксид титану, що свідчить про те, що підробка могла бути виконана «у першій половині ХХ століття».

 
Теорія Серачіні полягає у тому, що «Святий Ієронім» намальований над іншою композицією, що була покрита старовинним лаком, який раніше «зішкребли чи очистили». Він також відзначив «довготривалу активність личинок, що живляться деревиною» і «значні пошкодження» через вік на дошці, але не на самій картині. Ідентичне протиріччя помічено у роботі, яка була продана принцу Ліхтенштейну. Через відкрите у 2015 році кримінальне розслідування обидві картини конфісковані за наказом судді.

 
Справа Сотбіс у Нью-Йорку набрала нових обертів після того, як адвокат де Пур’єра відмовився захищати свого підзахисного у лютому через несплату адвокатських послуг. Із того часу Пур’єр не з'являвся у суді. Таким чином, 21 травня Сотбіс подав запит на заочне рішення суду. За словами адвоката Сотбіс – Джона Кахіла (John Cahill): «Два експертні звіти та визнання поразки підсудним кажуть про те, що це підробка».

 
Де Пур’єр і Руффіні відмовилися коментувати останні події. Руффіні каже, що він «не експерт, не історик мистецтв, не куратор ... Вони (експерти) є тими, хто стверджував, що це може бути Парміджаніно, а не я». Так, у своєму каталозі 2012 року, який присвятили картині, Сотбіс прийняв дискусію щодо її автентичності. Сама картина була невідома до 1999 року і коли вона з’явилася загалу, поважна кураторка Лувра – Сильвія Бегін (Sylvie Béguin) – тоді погодилася із справжністю роботи, як й інші спеціалісти та дилери.

 

Джерело: The Art Newspaper