5 березня на виїзді з Харкова по Салтівському шосе з’явились три нових білборди. Але замість рекламних об’яв — тільки величезні чорні цифри на білому тлі, по одній на кожен щит — «1», «2», «3». Ці білборди — новий проект харківської художниці Олі Федорової, який переосмислює значення слова й висловлювання в сучасному світі. Детальніше розповідає мисткиня.

 

«Три білборди на межі Ебінга, Місурі» — один із головних фільмів року, номінант в категорії «Кращий фільм» кінопремії «Оскар-2018» — картина про повідомлення-месседж, про слово та його цінність. Кілька містких влучних фраз, чорні на червоному, розміщені на величезних рекламних щитах, не тільки розкручують сюжет та впливають на долі персонажів - а приголомшують, зачаровують ефектністю висловлювання, як жесту, його чистотою та потужністю.

 

Це утвердження, маніфестація месседжу, як рушійної сили сучасності.

 

 

Дуже швидко цей спосіб трансляції повідомлень і сам білборд як трибуна для публічного висловлювання зі сфери художнього вимислу перемістилися у реальний світ. У багаточисленних акціях та протестах вони стали символом, прапором обурення і гніву людей, їх прагнення бути нарешті почутими, стати нарешті видимими. У фільмі героїня намагалася зрушити з місця лиш одне маленьке провінційне місто. Сьогодні ж учасники подібних акцій своїми месседжами вимагають справедливості вже у високих чинів та голів держав, у той час, як весь світ спостерігає за ними через соціальні мережі.

 

Читати також: Hesselholdt & Mejlvang: “Ми прагнемо сягнути людей, які не ходять в мистецькі інституції”

 

 

Ставши популярними та обговорюваними в інтернеті, «Три білборди на межі Ебінгу, Місурі» та змісти, що розрослися навколо нього, породили хвилю постмодерністських мемів. Серйозні послання замінилися на абсурдні фрази, анекдотичні вирази та цитати з інших мемів. Білборд, як транслятор повідомлення, став предметом жартів та стьобу.

 

Мій проект про три білборди — мета-мем, повідомлення без повідомлення, означуюче без означуваного. Це деконструкція самого месседжу, як впливової сили інформаційного світу, і концепції білборду (а за анологією, і будь-якого іншого публічного майданчику - Твітер, Фейсбук, форум, паркан) як медіума його трансляції.

 

І разом з тим — коментар про молодих сучасних художників в Україні, які вкладають величезні сили та гроші, зібрані та зароблені на лівих підробітках - щоб створити неймовірно масштабне беззмістовне «нічого».

 

 

Я взяла в оренду три рекламних поверхні підряд, розміром 6х3 метри, біля шосе на кордоні Харкова. Таким чином я витратила час, сили, а також значну (як для молодого українського художника) суму грошей - щоб не транслювати з їх допомогою нічого. Тільки цифри - «1», «2», «3». Чорні на білому, чисті від усіх змістів, позбавлені будь-якого значення.»

 

Експозиція проекту продовжиться 2 тижні, з 5 по 19 березня. Її можна буде побачити на виїзді з Харкова по Салтівському шосе, за Окружною дорогою з лівої сторони.  

 

 

Про художницю:

 

Оля Федорова — художниця з Харкова, лауреат фестивалю «Non Stop Media VIII», фіналаст конкурсу молодих митців МУХІ 2017, фіналіст і переможець конкурсу сучасного мистецтва ім. Натана Альтмана, автор персональних проектів та учасник колективних виставок та резиденцій у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Люблині.