27 лютого у Національному музеї «Київська картинна галерея» відбулося відкриття виставки Влади Ралко «Резерв».

 

«Резерв» – нова персональна виставка Влади Ралко, однієї з тих мисткинь, чия творчість формує історію сучасного українського мистецтва та його репутацію у світовому арт-просторі. Виставку реалізовано за ініціативи Ірини Юферової, київської арт-менеджерки, чиї проекти незмінно привертають до себе увагу поціновувачів мистецтва.

 

Усі зображення надано організаторами

 

Владу Ралко називають однією із найпотужніших представниць сучасного українського мистецтва. Дивовижна особливість її робіт у тому, що їхній багатошаровий зміст спрямовує глядача до фундаментального осмислення, залучає його до діалогу, спонукає замислитися і відчути резонанс зі своїм світовідчуттям, із прихованими десь глибоко всередині емоціями та думками. Експресія й відвертість на межі, чесне та безкомпромісне віддзеркалення реальності, властиві творчості художниці, набули нового вражаючого втілення у проекті, який представлено в Національному музеї «Київська картинна галерея».

 

Проект «Резерв» став своєрідною квінтесенцією роздумів, заснованих на спостереженні за подіями, що відбуваються останніми роками довкола нас, за людьми, що оточують, на аналізі людської поведінки у життєвих обставинах, які неможливо заздалегідь передбачити, але у яких доводиться жити певний час.

 

Кожна з робіт, що увійшли до проекту «Резерв», – ніби віконний отвір усередину душі, однак на рівні не окремої людини, а якогось колективного неусвідомленого. Саме там є відповіді та пояснення того, що відбувається в навколишньому світі, й розуміння власної ролі у цих подіях.

 

 

Часто ми не усвідомлюємо, що живемо в певній системі світогляду. Утім саме вона формує для нас наше звичне середовище, яке ми звемо «нормою». Але ж «норма» – це відносне поняття. Прагнучи «нормального» життя, ми розуміємо його таким, що максимально наближене до нашого особистого відчуття комфортності. І якщо деякі речі, явища або люди заважають нам відчувати комфорт, не відповідають «нормі», що ми її встановили, – гнучкий людський розум шукає засоби підлаштуватися під ситуацію: ми або відсторонюємося від «не-норми», виводячи її за межі нашого сприйняття, або залишаємо її у своїй реальності як фоновий об’єкт, який не потребує уваги через свою буденність та – від цього – незначущість. Ми нібито заносимо цю «не-норму» у певний резерв – можливо, знадобиться колись, хай побуде. Це перший акцент проекту, речовий, прикладний.

 

Проте є й інший бік «резервування» – свідомий вибір людини «залялькуватися», як комаха, відмовитися від активної участі у житті, плекаючи ілюзію спокою. Це також є відгуком на травматичну ситуацію, що її іноді доводиться переживати будь-кому. Скласти крила й відійти у пасивний резерв здається більш простішим і менш болісним. Мовляв, «а що від мене залежить?» Така позиція фаталіста зручна лише на перший погляд: вона позбавляє людину, що свідомо її зайняла, справжнього вираження через активну взаємодію зі світом, справжнього життя в усій його повноті.

 

«Таким чином, відбувається мовби вилучення із системи життя, але чиниться воно неначе без попереднього життя, ще “до” життя, – пояснює цей процес Влада Ралко. – І якщо у Стуса фраза “...як довго доля нас не вродить” схожа на крик, то у цьому разі людина абсолютно добровільно лишається на стадії зародка, з власної волі перебуває (й доживає!) у такому собі “резерві”, звідки ніколи не виходить у відкриту гру. Вона не суб’єкт і навіть не звабливий бодріярівський об’єкт; вона – це дещо, що перебуває у стані перманентного проекту».

 

 

Будь-якій людині, аби відчувати гармонію життя, необхідно задовольнити основні потреби, зокрема інтелектуальні, естетичні та духовні. «Мистецтво є предметом першої необхідності», – наполягає художниця, і з її аргументами неможливо не погодитися. Бо справді, покликання мистецтва не лише в естетичному задоволенні; воно слугує каталізатором думки, змушуючи людей замислюватися над самою суттю буття та своїм місцем у житті, спонукає їх до відвертого діалогу із самим собою.

 

Нагадуємо, що виставка Влади Ралко «Резерв» триватиме до 18 березня 2018 року у Національному музеї «Київська картинна галерея» на Терещенківській, 9.