Минулого тижня в Музеї української діаспори в Києві відбулося відкриття виставки «Марія Примаченко: Від Болотні до Парижа», що представила вибрані твори видатної української художниці, які отримали широке міжнародне визнання, експонувалися в різних куточках світу на персональних та групових виставках. Стислий огляд проекту для ArtUkraine підготувала Анна Філіппова.

 

Марія Примаченко проклала українську стежку від рідної землі і до зарубіжних країн, а саме від Болотні до Парижа. Вона створила  власний український бестіарний  візуальний словник, ніби невимушено продовжуючи традицію давніх  грецьких та слов’янських «фізіологів», книжок, в яких зображували чудернацьких  вигаданих тварин. Художники часто протягом свого життя звертаються до тих моментів, які з дитинства їх вразили. Мати Марїї була напрочуд чудовою майстринею вишивки, що досить сильно вплинуло на художницю. Надихаючись яскравими орнаментами з вишивок, мисткиня  синтезує народні міфологічні та казкові уявлення зі своїми власними, вплітаючи в український традиціоналізм своє автентичне бачення. Не зважаючи на те, що образи взяті виключно зі своєї фантазії, нам вони здаються близькими через загальні архетипи: кому не знайомий український бичок, хоча й синього кольору, або калинові береги чи зелений горох. Ми бачимо як вона на своїх картинах одухотворяє неживі предмети, а її природа має вуха та очі. Вона вплітає флору і фауну в органічне ціле: хвости голубок нагадують квіти, голівки квіток мають обличчя чудернацьких створінь. Відчуття, ніби щось зірветься з полотна і поповзе кудись.      

 

Виставка «Марія Примаченко: Від Болотні до Парижа» в Мухеї української діаспори

Фото: Вікторія Свіщова

 

Творчість Марії Примаченко зазвичай відносять до так званого «наївного» мистецтва. Для цього стилю характерне плоске зображення, певна дитячість, наївність та доброта. Наївне мистецтво навмисне відходить від академічних паттернів, надбудови «інтелектуального мистецтва» і звертається до чуттєвості та невимушеності. Її картини – це самовираження підсвідомого, що обрамлене у дитячу форму, яка ніколи в її творчості не була покинутою. Одночасно художниця вписується у модерність як українську, так і інтернаціональну, адже вона у своєму «примітивізмі» не була одиначкою. До цього стилю зверталися Поль Гоген, Анрі Руссо, Катерина Білокур та інші художники, які хотіли вивільнити мистецтво з кайданів академізму. Цікаво те, що схожі тенденції в мистецтві виникли майже одночасно в декількох куточках світу, незалежно одне від одного. В ті часи в Америці жила бабуся Мозес, в якої напрочуд схожий життєвий стиль. Вона надихалась вишивками і оточуючим середовищем, уникаючи у своїй творчості академічних напрацювань на кшталт перспективи, об’єму та складних композиційних форм. У Марії Примаченко проглядаються ті самі тенденції.

 

Виставка «Марія Примаченко: Від Болотні до Парижа» в Мухеї української діаспори

Фото: Вікторія Свіщова

Виставка «Марія Примаченко: Від Болотні до Парижа» в Мухеї української діаспори

Але  український примітив особливий тому, що він більше наближений до фольклору. За рахунок дрібних  продуманих деталей одразу впадає у вічі рухливість композиції, динамічність та емоційність, а не застиглість та закам’янілість. Картини виражені динамікою кольору, де превалюють чисті незмішані фарби. Колористика відіграє особливу роль в емоційному навантаженні, таким чином підсилюючи настрій картин. Проте це неможливо відчути, не побачивши самих картин, які представлені в Музеї української діаспори. Окрім експонованих робіт, які демонстрували на попередніх виставках, буде  вперше представлено сім робіт до книжки «Ой коники сиваші» та інші, не менш цікаві, бестіарні зображення. Ви колись бачили лелеку, який курить трубку або кота з майже людським виразом обличчя як на картині  Марка Шагала «Париж через вікно»? Завітайте на виставку і пориньте в українську культуру очами Марії Примаченко. 

 

Виставка триватиме до 14 березня.

 

Вартість вхідного квитка 25 грн. (пільговий – 10 грн.).

 

Виставка «Марія Примаченко: Від Болотні до Парижа» в Мухеї української діаспори