У Львові відкрилася ретроспективна виставка творчості Назара Гулина

6 червня у львівській галедеї “Дзиґа” відкрилася виставка українського живописця та графіка Назара Гулина. Про життя та творчість художника розповідає мистецтвознавець Орест Голубець.

 

Скільки часу необхідно для формування неповторної особистості художника, творення ним доробку, гідного історії. Життя одних триває довго, проте сам цей факт не гарантує вагомості багатолітнього надбання. Інші згорають швидко, як зорі, що зриваються із небосхилу, але надовго залишають видимий слід...

 

Життя Назара Гулина обірвалося на 33 році. Дата трагічна та символічна. Фізична відсутність митця заставляє по-особливому оцінювати його полотна та актуальні творчі ідеї, позбавлені подальшого авторського розвитку. Динамічною і живою залишається насамперед їхня духовна основа та випромінювана досі потужна енергія.

 

Робота Назара Гулина

Львівський палац мистецтв

 

Вихований у мистецькій сім’ї, Назар розпочав самостійно працювати дуже рано. Його творчість еволюціонувала на диво швидко. Немов би усе було завчасу визначеним. Не вистарчало часу вчитися, необхідно було встигнути багато про що сказати, втілити у полотнах те, що буквально виривалося назовні і прагнуло невпинної реалізації, – емоції, уподобання і переживання. Імпульсивні пошуки митця розгорталися у сприятливому середовищі небувалих суспільно-політичних катаклізмів, великих ілюзій і надій творення нової держави.

 

Вражає проте небувала динаміка перемін, ритм набування досвіду і, в першу чергу, – кінцевий результат, здобутий у працях останніх років. Перед художником немов би відкриваються секрети природної гармонії і краси, до яких він прямував впевнено і наполегливо усе своє життя. Його композиції дивовижно чисті, позбавлені зайвих деталей, виважені та досконалі, а разом з тим, глибокі і змістовні. Перед нами - впевнений почерк не молодого художника, а досвідченого майстра, період активної творчої праці якого нереально спресований у часі.

 

Робота Назара Гулина

Львівський палац мистецтв

 

У циклах останніх праць маємо нагоду прослідкувати виразну прихильність автора до абстрактного малярства. В цьому, доволі типовому на загал явищі, знаходимо немов би своєрідний символ визволення молодого покоління українських художників, адже елітарно-інтелектуальна естетика абстракціонізму завжди перебувала у крайній опозиції до існуючих засад радянського мистецтва. Автор демонструє віртуозне володіння виражальними засобами. У їх використанні прослідковуємо ретельний відбір та доцільний мінімум. Відштовхуючись від реального оточення, основних пластичних закономірностей побудови навколишнього світу, художник немов би конструює власний духовний простір, в якому кожна деталь відіграє важливу роль. Кольорова гама композицій – стримана і максимально згармонізована. Ілюзорної глибини полотнам додають витончені фактури, майстерно впроваджувані у композицію.

 

Назар Гулин

 

Локальні плями окреслені химерною контурною лінією. Вони живуть власним життям, пульсують, і немов би рухаються у середовищі, створюваному безконечним тлом-космосом. Зупинити цей магічний рух, породжений і закодований в часі індивідуальністю художника, уже неможливо...

 

 

Про художника:

 

Назар Гулин (18 грудня 1970 р., м. Тернопіль – 29 лютого 2003р., м. Львів) – живописець, графік. Народився у сім’ї відомих художників Петра Гулина і Надії Кирилової. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І.Труша (1989-93). Працював у галузях станкового і монументально-декоративного живопису, станкової графіки і плакату.

 

Виставки: персональні – Ужгород, молодіжний клуб-кафе “Форум” (1986); Ужгород, галерея “Дар” (1992); Київ, галерея “Барва” (1993); загальні – Івано-Франківськ, міжнародне бієнале образотворчого мистецтва “Імпреза” (1991, відзнака); Київ, міжнародна художня виставка “Єдність”: 100 українських митців світу до 100-річчя українських поселень у Канаді (1991); Львів, весняна виставка (1993); Сніна, Словаччина, Міжнародний фестиваль образотворчого мистецтва (1996-2001) та ін.

 

Твори: зберігаються у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознаства НАН України (Львів), галереї МІЯО (Берлін, Німеччина), приватних колекціях України та зарубіжжя.