26 січня у залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (за адресою вул. М. Драгоманова, 42) відбулося відкриття виставки «Роман Турин. Під європейським капелюхом». 

Роман Турин — живописець, фотограф, кінематографіст, педагог, організатор мистецького життя у Львові, учасних мистецького авангардистського угрупування "Artes", яке функціонувало у Львові у 1929‒1935 рр., а також перший дослідник творчого спадку видатного українського художника-самоука Никифора Дровняка.

В експозиції виставки представлені твори живопису та графіки з приватних збірок та колекції Національного музею. Більшість робіт митця експонуються вперше. 

 

Роман Турин

Фото: Фотографії старого Львова

Початкову освіту художник здобував у Тернопільській класичній гімназії. У 1921–1925, рр. студіював на відділі малярства у Краківській академії мистецтв, у майстернях проф. В. Яроцького, Ю. Панкевича, І. Пєньковського, Т. Аксентовича. У 1925–1927 рр. – продовжив навчання у Парижі, де знаходилася філія Краківської академії (майстерня В. Яроцького), відвідував студії режисерів та фотомитців. 

 

Фрагмент експозиції «Роман Турин. Під європейським капелюхом» у залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького 

Фото: Фотографії старого Львова

Фрагмент експозиції «Роман Турин. Під європейським капелюхом» у залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького 

Фото: Роман Зілінко (Фейсбук)

Дебютував у Львові як художник у 1920-х рр., сприяв розвою мистецького життя у Львові, буд одним із чільних організаторів мистецьких виставок. 1951 р. сприяв вшануванню пам'яті І. Труша, а саме відкриттю першої меморіальної експозиції у творчій майстерні художника в родинному будинку. У колі друзів та однодумців М. та Р. Сельські, А. Труш, В.та Р. Патики, Л. Левицький, О. Ліщинський, В. Манастирський, К.Звіринський, С. Стефаник, М. Колесса та ін.

 

Роман і Марґіт Сельські з друзями, крайній справа, ймовірно, Роман Турин, 1930

Фото: Фотографії старого Львова

У портретних зображеннях художник сучасників намагався передати риси характеру, настрій та духовний світ своїх моделей. Галерею українського живописного портрета післявоєнного часу доповнили психологічні образи І. Свєнціцького, Ф. Колесси, В. Щурата, А. Труш-Драгоманової, Г. Сковороди, І. Франка, С. Крушельницької, портрет студентки. Особливе місце у портретному жанрі займає В. Стефаник, до постаті якого Р. Турин звертався упродовж усього життя. Як пейзажист тяжів до теми Гуцульщини, улюбленого місця праці та відпочинку, зокрема в с. Дземброня (тепер Верховинський р-н Івано-Франківської обл.).

У 1933–1935 рр. зняв у Галичині перші документальні фільми: «Гуцульські фрагменти, про подорож на байдарках і «Хлоп іде до міста», який відтворює життя краю та його мешканців. 

 

Роман Турин. Рекламовий фотомонтаж, 1930-ті рр.

Фото: Фотографії старого Львова

Практичні навики у кінематографії отримав на посаді асистента режисера у студії «Тобіс-Клянг-Фільм». Спеціалізувався на короткометражних фільмах, самостійно працював у міні-студіях. Мистецтво художньої фотографії опанував під орудою фотографа та оператора світової слави Табара. Вивчав технологію рекламної фотографії та фотомонтажу.

Твори заховуються у музейних та приватних зібраннях України та Польщі.

 

Побачити виставку можна до 11 березня 2018 року.

 

Фрагмент експозиції «Роман Турин. Під європейським капелюхом» у залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького 
Фото: Фотографії старого Львова