Сергій Святченко презентує свій новий проект «Природознавство» у Сілкеборзькому арт-центрі.

 

Сількеборзький арт-центр (KunstCentret Silkeborg Bad) розташований на півночі півострова Ютландія (Данія) серед мальовничої природи. Він займає понад вісім гектарів землі та включає п’ять історичних будівель і спеціально замовлені скульптури, інтегровані до місцевого природного середовища.

 

Усі зображення надано організаторами

 

Новий самобутній проект Святченка «Природознавство» породжений його дослідженням природних і рукотворних ландшафтів – сількеборзьких ланів і лісів. Художник інтегрує і трансформує пейзажі, залучаючи архітектурні споруди до навколишнього середовища. У центрі проекту лежить цикл колажів “Таємно”, створений на основі фотографій, які Святченко зробив у 2013–2014 роках. Колажі переосмислюють лісове середовище, накладаючи чітко окреслені форми на різні природні елементи та створюючи портрет тендітної і вишуканої природи.

 

“Із досвідом прийшло розуміння сили природи і її впливу на наше життя, – пояснює Святченко. – Я хотів стерти звичне й відтворити (створити) забуте”.

 

Колаж “Природна матерія”, 8500 х 45000 завбільшки, закриває цілий фасад Будівлі спа (Silkeborg Kurbygningen), створюючи сюрреалістичний театралізований перформанс на тлі лісу, що оживає і змінюється від гри світла.

 

 

Озираючись на значний доробок митця, перші начерки цього фасаду можна побачити в циклі “Для світла і пам’яті” (2012). Режисер Андрій Тарковський – взагалі окремішнє джерело натхнення для Святченка; нова композиція – своєрідний відгук на книжку “Андрій Тарковський. Збирач снів” (2009), яку уклала Лейла Александер-Ґарретт, перекладачка й особиста асистентка Тарковського при роботі над фільмом “Жертвопринесення” (1986).

 

“Мені було радісно і сумно водночас, коли щось важливе з’являлося в полі зору і зникало, – згадує Святченко. – Я хотів хіба не в долонях утримати світло й спогади про мить. Я не міг використовувати кольори, тож мусив працювати виключно зі структурою образів”.

 

Цей емоційний опис перегукується з візуальними метафорами Святченка, якому загалом властиве інстинктивне й рішуче вирізання елементів робіт. Чар його колажів криється у балансі між знанням і наївністю, мудрістю й дитинним зачудуванням, а посилюють цей чар поетичні назви.

 

У “Спротиві інтерпретації” (2013) цей зачудований зір спрямовано на сутінки: художник досліджує, як змінюється природа, коли западає темрява, а проривні земні кольори раптом починають видаватися надприродними. Ця проривна візія відлунює і в нових полотнах Святченка: “Діалоги в тиші днів” (2017) подають насичену панораму в темно-зелених, глибоких брунатних і рудих тонах, натхненних спогадами про ліси й озера його юності. У Сількеборзі також презентовано проект “Природна матерія” (2018) – новий цикл великоформатних колажів, сконструйованих зі світлин природи. У цьому циклі ми бачимо, як свідомість легко плине тонкими шарами природних контурів і форм. Ці проривні композиції, у яких художник знову повертається до чорно-білої гами, балансують між жорсткою фактурою свинцю й каменю і тонким візерунком листя чи мінливих, мерехтливих віддзеркалень у воді.

 

 

Каталог виставки “Природна матерія” присвячено цій унікальній творчій співпраці і Святченковому дослідженню природи. На його сторінках ви побачите не лише експоновані в галереї твори, а й нарис директорки Сількеборзького арт-центру (KunstCentret Silkeborg Bad) Ібен Фром щодо мистецької передісторії Святченкової “пригаданої природи”, а також текст української кураторки Наталі Маценко, що змальовує “проблиски дитинства” у родинному домі в Харкові, які надихають художника.

 

«Я працюю з цим визначним художником уже близько десяти років, і мене вражає, що, хай би скільки колажів, асембляжів і картин я бачила, Сергій щоразу відкриває щось нове – нову перспективу, нову втіху глядачам», – коментує кураторка і редакторка Фей Довлінґ.

 

Виставка «Природознавство» буде відкрита з 15 вересня до 16 грудня 2018 року в Арт-центрі Сількеборга, Данія.