У Тайвані відкрилася виставка української мисткині Оксани Чепелик

24 серпня, на День Незалежності України, у Тайвані відкрилася виставка Оксани Чепелик “Мета-фізичний часо-простір” в галереї "А13" Культурного Парку Шаулонг. Звук до проекту створив Ріко Граупнер (Німеччина). 

 

Проект пропонує діалог між концепцією просторового досвіду і переформатуванням часо-просторових стосунків сприйняття у відео, рухаючись в бік імерсивного середовища. Це  серія робіт, що стосується просторової форми рухомого зображення у site-specific інсталяції, де людина занурена в космогонічне перетікаюче середовище, як звернення до ідеї плинності Марка Хансена ("Нова філософія для нових медіа"), очевидно базованої на понятті Дao як потоку Всесвіту. Цей принцип дозволяє досліджувати так звані "Цікаві часи", оголошену тему 58-ої Венеційської бієнале сучасного мистецтва 2019 року, схоплюючи плинність непомітних змін, які ми переживаємо зараз.

 

 

"У наші дні, коли онлайнове поширення фейкових новин і "альтернативних фактів" роз'їдає політичний дискурс і довіру, від якої він залежить, варто зупинитися, аби переосмислити нашу систему координат. Тему "May You Live in Interesting Times" ("Щоб ти жив у цікаві часи") оголосив куратор 58-ої бієнале Ральф Ругофф, відсилаючи до слів британського політика Остіна Чемберлена, який ще в середині 1930-х років, згадавши вигадане європейськими політиками китайське прокляття "Щоб ти жив в епоху змін"!, написав "Немає сумнівів, що це прокляття лягло на нас".

 

І ця подвійна відсилка як до Китаю, так і до політики, що передувала ІІ світовій війні, коли брат Остіна ‒ Невілл Чемберлен увійшов в історію своєю фразою: “Я привіз вам мир!”, після підписання Мюнхенської угоди з Гітлером 1938 року, видає погляд Ральфа Ругоффа як вченого, що досліджує світ під мікроскопом іззовні / outside. Проект пропонує погляд ізсередини / inside. Авторка з України є інсайдером / insider, геополітична напружена ситуація Тайваню з більш впливовим Китаєм теж свідчить про актуальність погляду інсайдера.

 

 

У роботі з мьобіусом проект наближається до древнього символу Уроборосу, що зображує змію, або дракона, який ковтає власний хвіст. В наш час уроборос символізує самоаналіз, вічне повернення або циклічність, безперервний цикл нескінченного творення природи і деструкції, життя і смерті. Постійні зміни можуть бути поясненням гібридної природи Тайваньської культури, у якій легко змішуються Східні і Західні підходи.

 

 

Стрічку Мьобіуса, двовимірний компактний маніфолд, що фактично є безкінечною замкненою на собі петлею, у експозиції трасформовано в поверхню, що є кроком у бік формування 6-вимірного простору Калабі-Яу. Через просторові ідеї проект звертається до пошуку розуміння Всесвіту у фізиці. Звернення до фізики авторки, як свідка чорнобильської трагедії, не є випадковим (яким чином мікро частка може зруйнувати не тількі життя людини, а і все живе на планеті?), це теж погляд інсайдера. Згідно з теорією супер-струн, у кожній точці нашого 4–вимірного простору знаходиться 6-вимірний простір Калабі-Яу. Інтер’єр галереї реструктуровано як фрагмент простору Калабі-Яу. Часо-простір в проекті представлений у відео панорамі, як посиланні на традиційний Китайський панорамний живопис. Відео панорама, що складається з фрагментів рухомого зображення, повільно рухається, активізуючи механізм аудіо-візуальних "трансмутацій" (фізичний термін Марії Кюрі). Проект апелює до концепції часу, де минулий час постійно реактуалізується, формуючи майбутнє. Згенерована візуальність: завдяки застосуванню коду до активного і реактивного світу навколо нас ‒ утворюється нова дигітальна біосфера, що пропонує глядачеві імерсивний досвід. Відео контент для імерсивного сприйняття структурує і збирає досвід, яким ми виявляємося огорнуті і у який ми занурені. Спеціальне програмне забезпечення і технології використовуються, щоб за допомогою візуального сприйняття простору, створити "розширений" світ. Спотворення працюють на образ і смислових трансформацій виявляється безліч. Це мистецтво, що є свідоцтвом сьогоднішньої викривленої соціальної дійсності та її травм. Глядач співвідноситься з минулим і перспективами.

 

 

Панорамна презентація Тайваньської церемонії, де багаторазові події співіснують в ряду рухомого зображення: містичного, магічного, одночасно реального і віртуального, підважує роль ритуалу в сучасному світі. Взаємодія між мікро- і макросистемами, між фізичними і соціальними світами досліджує різноманітність сучасних та історичних явищ.

 

Виставка триватиме до 16 вересня 2018 року.