Минулого тижня у Женеві відбулося відкриття виставки сучасного українського мистецтва SPACES, представленої незалежним арт-менеджером Катериною Івановою в галереї La Cave.

 

Виставка об'єднує шість сучасних художників, які досліджують відносини між людиною та навколишнім середовищем. Завдяки експериментам з формою фізичних об'єктів та просторових ілюзій вони піддають сумніву здатність відчувати світ навколо. Відчуті себе у певному просторі та відчути той простір всередині себе — ось що художники пропонують глядачеві в рамках проекту SPACES.

 

 

Назар Білик — сучасний скульптор, який досліджує межі видимого простору потенцією скульптури. Він аналізує властивості форми та її взаємодію з простором. Він експериментує з різними матеріалами, такими як бронза, сталь, скло та різні полімери. Аналізуючи форму і світло, Назар Білик також вивчає їх взаємодію зі свідомістю глядача, який разом з іншими засобами стає пластичним матеріалом для скульптора.

 

Інтелектуальне поєднання традицій та інновацій — це своєрідна особливість Білика. У своїх роботах він звертається до людини, що досліджує відносини між суспільством та навколишнім середовищем. Назар часто використовує протилежну техніку простору і намагається наблизитися до основ речовини і форми.

 

«Традиційно скульптура працює з позачасовим простором. Сучасна скульптура, скоріше, говорить про часовий простір і його розмежування з часом. [...] Він досліджує межі видимих, які завжди вислизають від нього і залишаються невизначеними. Проект розгортається як вічний акт рефлексії, коли одне питання стає точкою відліку для іншого» (Ольга Балашова, канд філ наук, мистецтвознавець).

 

Назар Білик, Простір навколо, 2016

Катерина Бучацька, Точка Роси, 2012

 

Катерина Бучацька стурбована тим, що сучасна штучна культура поступово замінює спостереження та почуття з теорією, що змушує нас втратити зв'язок з чуттєвим досвідом світу. Завдяки створенню більших за життя краплин роси, Бучацька звертає увагу на явища природи, використовуючи мистецтво як об'єктив для його високого оцінювання. До цього робота була представлена в ландшафті Київського ботанічного саду; тепер ми показуємо його в новому середовищі. Попередня версія цього твору мистецтва взяла Спеціальний приз як кращий молодий художник в рамках проекту «Kyiv Sculpture Project 2012» в Україні.

 

Ігор Гусєв представлений двома його останніми творами — парою панно із пластику під назвою «Принц Офісу» та «Принцеса Офісу». У цих творах Гусєв продовжує тему, яку він відкрив за допомогою живопису — поєднання абстракції та образотворчого мистецтва. Ігор тонко та елегантно об'єднує окремі об'єкти в просторі, використовуючи лінії. Це являє собою його бачення одноманітності з точки зору вічності.

 

Ігор Гусев, Принц Офісу, 2017

 

Гусєв — один з провідних художників свого рідного міста та одного з найважливіших мистецьких регіонів України — Одеси. Він створює перформанси, об'єкти та інсталяції, а також є поетом. У Одесі Гусєв очолив рух арт-рейдерів, який славився своїми нео-дадаіськими діями.

 

Жанна Кадирова працює з різними медіа, такими як скульптура, інсталяція, інтервенції у публічний простір. Її художній талант локалізований у її здатності до метафоричного перетворення різних утилітарних матеріалів - будь то плитка, цемент, фанерна дошка — у цінні предмети, які у буквальному, так і переносному значенні.

 

Діаманти — візитна картка Кадировоі — являє собою цементні форми, що нагадують найтиповіші варіанти огранювання дорогоцінних каменів, личковані різнокольоровими глянцевими керамічними кахлями. Ексклюзивна, статусна форма діамантів втілена в одному з найбільш побутових матеріалів. Перетворюючи кахлю з побутового матеріалу на художній, Кадирова створює твори, неоднозначні у своїй двоїстості, які ставлять під сумнів ієрархію цінностей в сучасному суспільстві.

 

Жанна Кадирова, Діамант, 2010

 

Серія робіт SHOTS представляє керамічні плитки, розстріляні з дробовика. Кулі та мисливські фракції проникають через поверхню, залишаючи унікальний малюнок руйнування.

 

Створені спочатку як абстрактні твори, у контексті хаосу та війни, які зараз охопили частину України, ці роботи стали суттєвим коментарем щодо руйнування будівель та інфраструктури в результаті військових операцій.

 

Роботи Міші Завального — то є прекрасна комбінація графічних прийомів у давній традиції з спостереженнями за сучасним матеріальним світом. Вони виражають новий зміст і значення через старий стиль.

 

Серія офортів під назвою «Навколо» присвячена різноманітним об'єктам, що оточують нас у нашому повсякденному житті.

 

Ці об'єкти та форми об'єднуються за принципом, через який людина імітує і вчиться від природи, і виявляє зовнішній світ. Дійсно, самі люди шукають цього принципу в різних явищах. Ми часто запозичуємо механізми, які працюють у природі в художній творчості. Цей принцип творчості та життя був особливо чітко представлений в мандалах. Це ритуальні образи, які давня східна наука про Тантру використовувала для пояснення різних життєвих сил, енергій, які є рушійною силою наших думок і дій. Теорія Завального полягала в тому, що навіть повсякденний об'єкт втілює цей принцип, оскільки він невіддільний від нашого розуму та тіла, є продовженням і вираженням будь-якого бажання та дії.

 

Жанна Кадирова, Постріли, 2014

 

Руслан Тремба представляє Закарпатську школу живопису, яка відома своєю сильною та вишуканою традицією. В її основі лежить суміш західноєвропейського живописного стилю початку 20 століття та місцеві естетичні ідеї.

 

«За значний проміжок часу роботи закарпатських живописців були об'єднані, спрямовані на тяжіння до декоративності, а також принципом реалістичного живопису та складною парадигмою відносин до вітчизняного мистецтва Карпатського регіону» (Людмила Біксі, мистецтвознавець).

 

Тремба трансформує звичаї Закарпатської школи мистецтва за допомогою сучасних технік.

 

Роботи Тремби — навіть найбільш абстрактні — завжди апелюють до понять тілесності та сексуальності. Але цей "секс" не є сексуальним. Підтексти в творчості Руслана полягає лише в полеміці про фізична природа творів мистецтва.

 

Детальніше  

 

Про організатора:

 

Катерина Іванова є незалежним арт-менеджером, що встановлює партнерські стосунки між українськими та європейськими культурними інституціями, організовує проекти за участю українських художників та пропагує українське сучасне мистецтво в Європі.

 

Катерина має досвід у роботі з державними органами та урядами, у сфері державної політики та управлінні глобальними проектами. Наразі живе і працює між Женевою та Києвом.