Вже кілька місяців у селищі Опішне на Полтавщині триває виставка робіт учасників першої Української бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. Про проект розповідає співробітниця Національного музею-заповідника українського гончарства Жанна Невкрита.

 

2017 року минає століття від часу заснування й офіційного відкриття першої вищої мистецької школи в Україні – Української академії мистецтва. 1917 року цього національного велета підняли могутні титани – золота плеяда мистців, яких очолив першообраний ректор – Василь Григорович Кричевський (1873–1952), архітектор, маляр, графік, художник декоративно-ужиткового мистецтва, художник театру та українського кіно, мистецтвознавець, педагог, колекціонер, найхаризматичніша постать українського мистецтва першої половини ХХ століття. Його непересічний талант подарував багатьом куточкам України справжні перлини культури. Гончарському містечку Опішному, що в Полтавщині, Василь Кричевський назавжди віддав свою любов до українського гончарства.

 

«Композиція без назви» Олександра Мірошниченка (Кочеток, Харківщина) – володар Золотої нагороди Української бієнале художньої кераміки

Фото Тараса Пошивайла

 

Його вплив на розвиток гончарного промислу в Опішному дослідники вважають визначальним, адже мистець підтримував, популяризував і колекціонував творчість місцевих гончарів, утверджував містечко як один із найвидатніших центрів народної художньої культури українців.

 

Нині, на пошанування пам’яті Василя Кричевського й з нагоди 100-річчя заснування Української Академії Мистецтв, в Опішному свої витоки отримала новітня мистецька подія – Українська бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського.

 

В Україні це перший подібний проект, що не лише відображає нові напрямки розвитку художньої кераміки, а й єднає українську спільноту зі світовими мистецькими тенденціями: бієнале як явище в галузі художньої кераміки вже стало традиційним для Ізраїлю, Італії, Польщі, Португалії, Франції.

 

Національна мистецька акція в галузі художньої кераміки, яка надалі відбуватиметься кожні два роки, має на меті представлення й підтримку творчості сучасних мистців України та інших країн, визначення кращих творів у галузі художньої кераміки. Ідея бієнале та її втілення належать спільнодумцям – Національному музею-заповіднику українського гончарства й Благодійному фонду «Дар» (Україна), за патронату й активного сприяння якого в Україну повертається заокеанська мистецька спадщина родини Кричевських.

 

Композиція «Хитка рівновага» Ольги Безпалків (Львів) – володар Гран-прі Української бієнале художньої кераміки

Фото Тараса Пошивайла

 

До організації бієнале в Опішному долучилися Міністерство культури України, Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національна академія мистецтв України, Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Інститут культурології НАМ України, Національна спілка художників України, Український фонд культури, Львівська національна академія мистецтв, Громадська організація «Конгрес українських керамологів».

 

Українська бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського відбулася в кілька етапів. Фундатори сформували з числа вітчизняних мистців-керамістів, керамологів, мистецьких критиків та мистецтвознавців Журі, яке переглянуло подані заявки, визначило учасників конкурсної виставки. Таким чином, до участі потрапили роботи, виготовлені впродовж січня–травня 2017 року, які раніше не експонувалися.

 

У перший рік проведення проект впевнено перетнув кордони й залучив до участі мистців чужоземних держав. В Опішному постала унікальна експозиція, що презентувала 103 твори 61 художника-кераміста України  (Вінниччина, Івано-Франківщина, Закарпаття, Київщина, Кіровоградщина, Львівщина, Полтавщина, Рівненщина, Тернопільщина, Харківщина, Черкащина), а також Республіки Білорусь, Польщі та Бразилії.

 

Вернісаж бієнале, що відбувся 22 вересня 2017 року в Мистецькій галереї Центру розвитку духовної культури Музею гончарства, продемонстрував багатогранність сюжетів і концептуальне бачення мистців кераміки. Стильову палітру склала академічна художня кераміка, а також твори народних майстрів-гончарів. Членкиня Журі – мистецтвознавиця, науковиця, президентка Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА під егідою ЮНЕСКО Зоя Чегусова дала високу оцінку творам учасників: «Експозиція постала феноменальною мистецькою панорамою, що засвідчує: кераміка, яка з’явилася на початку людської цивілізації, сьогодні залишається безмежним полем вільного творчого пошуку й технологічних експериментів, випробування інноваційних форм, спроб знайти придатні для кераміки засоби виразності з живопису, графіки, скульптури і спроби поєднати архаїчність із новаторством».

 

Композиція «Півонії» Ірини Марко (Львів) – володар Срібної нагороди Української бієнале художньої кераміки
Фото Тараса Пошивайла

Фрагмент експозиції Української бієнале художньої кераміки

Фото Тараса Пошивайла

Вагомості бієнале додала суттєва особливість – вирізнення творчості відомих керамістів і молодшого покоління, що впевнено заявило про креативність пошуку технологій. Оригінальна стильова манера означила твори Юрія Войтовича, Марка Галенка, Сергія Герасименка, Ганни Друль, Ігоря Ковалевича, Анни Лисик, Юрія Мусатова, Євгена Овчарика, Єлизавети Портнової, Сергія Радька, Володимира Шаповалова. Водночас експозицію відчутно збагатили нові творчі рішення Зінаїди Близнюк, Наталі Зубань, Ксенії Жижій, Зореслави Крицкалюк, Аліни Літвіненко, Юрія Мирка, Дмитра Молодика, Максима Таранова, Анни Чавус та інших молодих мистців. Окрему увагу в експозиційному просторі здобули роботи учасників чужоземних країн: Розаліни Бусел та Катерини Міхнюк (Республіка Білорусь), Мацея Касперського й Кшиштофа Розпондека (Польща),  Росани Бортоліні й Вівіане Діль (Бразилія).

 

Оригінальність стильової манери, майстерність технічних прийомів, що підкреслюють ідейний концепт, стали для Журі визначальними в обранні кращих творів. Бронзову нагороду бієнале отримав гончар Анатолій Шкурпела (Опішне, Полтавщина) за свічник «Відродження». Перейнявши ремесло від батька – Олександра Шкурпели, молодий майстер упевнено продовжує у своїй самобутній творчості гончарні традиції Опішного: «Усі роботи підіймають рівень майстерності, тому я намагаюся удосконалюватися у наступних творах – цим самим зацікавлювати людей опішненською керамікою та народним мистецтвом загалом».

Львівська мисткиня Ірина Марко втілює в глині власну філософію споглядання навколишнього світу. На створення композиції «Півонії», що отримала Срібну нагороду бієнале, її надихнуло цвітіння квітів – від пуп’янків, розквітлих бутонів до останніх опалих пелюсток. «У цьому було все – краса творіння, плинність часу, маленькі всесвіти в білому, рожевому, бордовому, які демонструють абсолютну Божественну красу, – прокоментувала керамістка ідею свого твору. – Для мене важливо було створити композицію з напружених та розслаблених ритмів, з наповнених форм та елементів, які тяжіють до  розвитку. Глядач має відчути, що в роботі присутня динаміка вітру – рух по колу та до середини, дуже характерні для натури лінії, що надають творам об’ємної пластичності. Врешті-решт, білий колір – мов біле світло з ніжними півтонами, білий Всесвіт з тишею ніжного перламутру, білий з заколисуючими ритмами – свідомість зупиняється, і починається твій особистий діалог з Богом».

 

Фрагмент експозиції Української бієнале художньої кераміки

Фото Тараса Пошивайла

Фрагмент експозиції Української бієнале художньої кераміки

Фото Тараса Пошивайла

 

Творчість художника-кераміста Олександра Мірошниченка (Кочеток, Харківщина) налаштовує на особливий діалог: мистець відверто й глибоко осмислено говорить із глядачем на одвічні теми Буття. Його «Композиція без назви», що здобула Золоту нагороду, символізує відхід людини в інші світи. «Глина і посудина – це пам’ять і душа. Мову мистецтва варто розуміти відчуттям. Це складне переплетіння почуттів, емоцій, спогадів, визначень», – зазначив автор під час нагородження.

 

Володарем Гран-прі Українського бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського Журі обрало композицію «Хитка рівновага» Ольги Безпалків (Львів). Легка й прозора вигиниста конструкція – вражаюче досконале втілення балансу внутрішнього світу людини й суспільних відносин. Про ідею переможного твору мисткиня зауважила: «Ця робота є своєрідним пам’ятником для переживань нашого сьогодення».

 

Нагородження переможців відбулося за участі правнука Василя Кричевського –  Василя Лінде-Дункана та голови Правління Благодійного фонду «ДАР» (Україна) Валентини Подгорної. Відзначила кращі твори й онука Василя Кричевського – Катерина Кричевська-Росандіч (Маунтін-В’ю, Каліфорнія, США), що надала один з грошових грантів, а також надіслала для всіх учасників альбоми творів живопису Федора Григоровича Кричевського (1879–1947). Зважаючи на розмаїття засобів художньої виразності, які презентували і художники, і народні майстри, окрім Гран-прі й основних нагород, учасникам було вручено спеціальні відзнаки від співорганізаторів.

 

Фрагмент експозиції Української бієнале художньої кераміки

Фото Тараса Пошивайла

 

Українське бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського стало безпрецедентною подією у світовому мистецтві, яка розширила сучасні уявлення про художні властивості глини, демонструючи модерні творчі ідеї, віртуозне освоєння нових технологій. Удруге найактуальніші тенденції розвитку художньої кераміки Опішне презентуватиме 2019 року.