6 квітня о 19.00 у галереї "Лавра" (вул. Лаврська, 1) відбудеться відкриття виставки Василя Равлюка "Теплобачення".

 

Виставка продовжить цикл персональних виставок талановитих учнів Школи сучасного мистецтва. Живопис Василя — яскравий і в прямому, і в переносному значенні цього слова, оскільки художник знайшлов у ньому власне know how — "тепловізорний" тренд. Історія відкриття виглядає просто: спочатку його зачаровували незвичайні — то потішні, то абсурдні, то пікантні — знімки в інтернеті, зроблені за допомогою тепловізора. На відміну від мільйонів користувачів, які "просто приколюються", він вирішив помедитувати над їх естетичними якостями. Ці знімки нібито прибирають замиленість погляду, знімають наліт банальності із звичайнісіньких речей і знову повертають їм поетичність — чи то перед нами нога в черевику, чи то тарілка із кашею, або папужка, що спурхнула.

 

Тут і далі — твори з серії "Теплобачення"

 

Від самого винаходу фотографії людство перебуває під гіпнозом ідеї фікс — розширення можливостей бачення. Воно, здавалося б, дійшло в цьому до межі — досліджені мікро- і макросвіт, найдрібніші деталі і щонайширші горизонти, стоп-кадри фіксують матерію у її русі й становленні, виявляючи найнесподіваніші аналогії всього зі всім. Але можливості переходу із "невидимого у видиме" ще далеко не вичерпані. Варто подивитися на речі з точки зору температурного режиму, і ми вже бачимо інший світ, іншу, абсолютно психоделічну картинку — рухливу, контрастну, в яскравих і глибоких тонах. І погляд знову прагне упиватися цією новою реальністю — знайомою і  незнайомою одночасно.

 

 

Сучасний живопис завжди заклопотаний тим, щоб йти в ногу із часом і завжди переростати самого себе. Тому, Василь і вирішив спроектувати в нього "медійний" погляд тепловізора, для більшої правдоподібності імітуючи піксельну сітку — вийшло своєрідно і переконливо. Щоб розробляти цю жилу множинних паралельних вимірів поряд ще глибше, Василь придбав тепловізор й сам почав шукати цікаві кадри, які потенційно могли б перетворитись на живописні. Він здійснив символічний спуск у метро й відкрив тут "потойбічний" світ тіней, царство Аїда. Ще містичнішими в тепловому світі здаються церковні види — територія для когось істинної, а для когось удаваної духовності. Потім художник став рухатися від складного до простішого, помітивши що навіть звичайнісіньке обличчя міста — його вулиці, проспекти, парки — раптово стають пронизливо прекрасними видами terra incognita, варто тільки подивитися на них нібито вперше...

 

У глядача також буде можливість разом з художником долучитися до відкриття незвіданних земель з 6 до 20 квітня 2017 року.