Експерти із Aga Khan Trust for Culture (АКТC) закликають міжнародне товариство із питань спадщини підтримати реконструкцію Старого міста Алеппо як «невідкладну гуманітарну потребу». Женевська організація керує проектами з охорони об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО площею 364 га, яка стала полем битви з 2012 по 2016 р. АКТC також працює над п'ятирічним генеральним планом ‒ консультативним документом для сирійської владної верхівки. Документ захищає культурну спадщину як каталізатор соціального та економічного відродження в Алеппо.

 

Фото: The Art Newspaper

 

«Місто готове отримати допомогу», ‒ говорить Франческо Бандарін (Francesco Bandarin), колишній помічник генерального директора ЮНЕСКО та член Комітету управління АКТС. Минуло уже вісімнадцять місяців після того, як припинилися бойові дії між сирійськими урядовими силами та повстанцями, але проблема пов’язана із відновленням історичної частини Алеппо досі нерозв’язана. Алеппо, місто із видатними прикладами середньовічної арабської архітектури, зараз нагадує зруйновані німецькі міста після Другої світової війни. Місто «потребуватиме багатьох п'ятирічних генеральних планів, а не тільки одного».

 

Франческо Бандарін на засіданні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Бахрейні (24 червня ‒ 4 липня)  зазначив, що спадщина Алеппо «ще не отримала тієї підтримки, яку мала раніше або, яка мала б надаватися зараз». За його словами, існує непослідовність між офіційними проявами солідарності із населенням у засудженні руйнувань та браком участі у допомозі на виконавчому рівні. Посилаючись на Конвенцію про всесвітню спадщину, прийняту ЮНЕСКО 1972 року, Бандарін каже: «Я думаю, ми всі згодні з тим, що міжнародне зобов'язання полягає у тому, щоб захистити об'єкти всесвітньої спадщини, де б вони не були».

 

Луї Монреаль (Luis Monreal), генеральний директор АКТС, говорить, що Алеппо «заслуговує міжнародних ресурсів» не лише за «виняткову» культурну спадщину, а й тому, що «населення повертається – і відновлення Алеппо потрібно розглядати як невідкладну гуманітарну потребу, щоб надати людям можливості». Цей соціальний акцент притаманний проектам реконструкції міст, що його провадить АКТК у всьому ісламському світі. Програма «Історичні міста» створила пишні парки в Каїрі та Кабулі та відновила імператорську  могилу  Великих  Моголів  у Делі.

 

АКТС працювала у Сирії з 1999 року, коли уряд попросив об'єднати свої зусилля із сирійським Генеральним управлінням старожитностей та музеїв (the Syrian Directorate-General of Antiquities and Museums) із метою збереження цитаделей Алеппо, Салах ад-Діна та Масьяфу. АКТС «протягом усієї війни підтримувала об’єкти, як такі, що зберігають статус кво», ‒ каже Монреаль. У 2016 році АКТС об'єдналася з DGAM та Сирійським центром розвитку ‒ неурядовою організацією під патронатом першої леді Асми Аль-Асад.

 

За експертною оцінкою шкода Старому місту «не є незворотною», але варіюється відповідно до території, ‒  говорить Монреаль. За його словами, близько 20% міської забудови було втрачено або сильно зруйновано. Територія у 98 метрів, на якій розташовується базар Аль-Мадіна, потрапила до першочергової реабілітації. Лабіринтоподібний, 12-ти метровий османський базар був яскравою пам’яткою протягом багатьох століть, доки не загорівся у 2012 році.

 

За словами Тьєррі Грандін, менеджера проектів АКТС, восьмимісячна реставрація, у якій беруть участь місцеві організацій та резиденти, повинна розпочатися у кінці цього місяця. Щоб задовольнити міжнародні стандарти, власники магазинів згодилися знести незаконні забудови, а  комунальні служби реконструюють системи водопостачання, водовідведення, електроенергії та системи зв'язку.

 

Базар є «найкращою можливістю розпочати роботу», ‒ говорить Монреаль, зважаючи на «відносно хороший стан». Також було встановлено, що відновлення базару безпосередньо вплине на суспільство, надаючи «економічні стимули та можливості для роботи». «Психологічний аспект» настільки ж значний, як і фізична трансформація, за словами Монреаля, «для того, щоб об’єднати громадянське суспільство та залучити  підприємців».

 

Тим часом у цитаделі близько 100 сирійців навчаються навичок роботи із каменем. Програма, яку ЮНЕСКО протегувала за допомогою гранту «підтримує дуже важливу нематеріальну спадщину, яка є необхідною для відновлення матеріальної спадщини», ‒ говорить  Тьєррі  Грандін. Сирійці уже зберегли Османський вітряний млин (Ottoman windmil) та частини палацу Аюбід (Ayyubid palace).

 

Проте зусиль АКТС «буде недостатньо», ‒ говорить Грандін. «Відновлення потребує значно більшої кількості агентств та експертів, особливо якщо говорити про міський дизайн». АКТС вважає, що реабілітація трьох пріоритетних напрямів обійдеться у суму 75 млн доларів. Монреаль вважає, що попередня модель фінансування проектів, яким займалася АКТС разом із європейськими урядами, залишатиметься недоступною, доки політична ситуація не покращиться.

 

«Ми не говоримо про мільярди доларів», ‒ каже Бандарін. ‒ «Багато країн та приватні донатори можуть надавати фінансову та технічну допомогу, яку вони надають  іншим [проектам] в інших містах регіону».

 

Джерело: The Art Newspaper

 

Переклала Наталка Руденко