З 18 липня до 6 серпня в Я Галереї відбудеться колективна виставка колажів "Діти Доктора Франкенштейна". Більше розповідає куратор проекту Олександр Ляпін.

 

Дивне відчуття парадоксу майже завжди супроводжує споглядання колажу. Людський інтелект природньо противиться розуміти закон перетворення зовнішнього світу в плаский світ неіснуючих горизонтів. Колаж нетривіально знущається над дійсністю, так як він склеєний із вирваних фрагментів певних, гармонійно цілісних раніше, реальних організмів, які виникли з іншою метою і в результаті оброблення іншими авторами. Колаж – це експропріація, присвоєння засобом знищення, це знущання, нагнітання, експлуатація здивування, наївна радість і брехливе самозаспокоєння. Колаж – це очікування чуда.

 

Юрій Болса, В неділю до церкви, 2018

Зображення надане організаторами

 

Одним із перших колажистів-експериментаторів був доктор Франкенштейн, який успішно втілив надскладну операцію зі з’єднання нез’єднуваного  і оживлення мертвого образу – завдяки створенню конотативних зв’язків, експлуатації ілюзій зрощення і мутацій. Доктор Франкенштейн добре усвідомлював, що він сам є колажем, смертним колажем, як і кожен із нас. Тому й сподівався створити колаж, що оживе. Ми, діти Франкенштейна, продовжуємо його справу і подорожуємо по звивистим швам, стикам, накладкам у пошуках місця, яке прийме цілющу іскру.

 

Під колажем не розуміється інтелігібельний знак. Дедуктивний метод рішуче неспроможний у його пізнанні. Колаж має на увазі сенсибельний метод впізнавання. Колаж  рішуче контролює відчуття світу, і парадокс полягає в тому, що у будь-який момент усе з чого ми складаємося може стати частиною іншого колажу, завдяки насильницьким діям доктора Франкенштейна або його активних і безжальних дітей.

 

Колаж нетривіальний. Він завжди кричить від болю, або реве від неможливості збагнути самого себе. Він бомба, що готова луснути по швах і тут же склеїти новий непізнаваний об’єкт, який повторить на наступному рівні дії першого.

 

До колажу неможливо звикнути, адже він викликає обурення і небажання визнавати використання чужого надбання, він дражнить насмішкою і навіть знущанням. Колаж всесильний, бо він давно поглинув цивілізацію. Немає місця на землі не колажу. Мислення апріорі колажне. Колаж унікальний – усією своєю основою, побутом, взаємовідносинами між абсурдно схрещеними частинами, що намагаються жити самостійно, але сепаратизм приводить до ще більшої дифузії і єднання. Колаж – це життя в новій субстанції, це радісне відчуття сили і бадьорості, пристрасті і вседозволеності.

Колаж передбачає майбутнє і показує, як змінилося минуле.

 

 

Учасники: Олександр Ляпін, Юрій Болса, Анастасія Старко, Марсель Онисько, Олена Голуб, Євген Коршунов, Антон Логов, Ольга Дрозд, Анна Войтенко, Юлія Савенко, Дмитро Барзилович, Юлія Кисель, Дмитро Опенько, Віктор Метте, Андрій Страхов, Наталі Глеф, Карина Михайлова, Анна Пилипчук, Ігор Фокін, Анастасія Тюкалова, Вадим Морской, Ольга Касянюк, Олена Небесна, Катерина Бучацька, Наталі Сокоренко, Ірина Каленик, Софія Бергинер.