5 вересня у сквот-галереї «Речовий доказ» відбудеться вернісаж виставки «Temporary Autonomous Zone: сквоти Києва», присвяченої феномену київського арт-сквотингу.

Останнім часом явище українських неформальних мистецьких спільнот привертає все більшу увагу культурологів і мистецтвознавців, про що свідчить низка виставкових проектів і публікацій, які висвітлюють історії окремих громад, зокрема арт-сквотів. Історія світового арт-сквотингу нараховує близько чотирьох десятиліть. На Заході сквотування нерідко поставало певним політичним актом: мистецтво та спротив тут ішли пліч-о-пліч. Сквоти виконували найрізноманітніші соціальні функції — від ночівлі до музею.

 

Усі зображення надано галереєю

Перші українські сквоти з’явилися у пострадянський період. Тоді вони були свого роду притулками для молоді, яка втомилася від комунального побуту, ідеологічного пресингу й тотального контролю. Це були добровільні об’єднання людей з іншою, нерадянською оптикою, які певним чином визначили культурний ландшафт епохи.

Виставка «Temporary Autonomous Zone» є першою спробою цілісного осмислення київської арт-сквотерської культури, неочевидних взаємовпливів та  загальних смислових контурів цього феномену.

У залах «Речового доказу» ми ознайомимо глядачів з п’ятьма київськими сквотами: «Паризька комуна» (1990–1994), «Сквот на Олегівській» (1990–2006), «БЖ-АРТ» (1994–1999), «Хаятт» (2012–2016) та «Садік» (2014 і донині).

 

Перший та найвідоміший київський сквот — «Паркомуна» презентовано роботами Леоніда Вартиванова, Олександра Гнилицького, Олега Голосія, Дмитра Кавсана, Павла Керестея, Олександра Клименка, Максима Мамсікова, Кирила Проценка, Юрія Соломка, Миколи Троха, Валерії Трубіної, Наталії Філоненко, Василя Цаголова. Об’єднання базувалося на вул. Паризької комуни (нині Михайлівській).

Ще один знаний сквот 1990-х років базувався за адресою вул. Велика Житомирська, 25, й отримав назву «БЖ-АРТ». Серед його учасників — Петро Бевза, Андрій Блудов, Матвій Вайсберг, Бадрі Губіанурі, Олексій Литвиненко, Темо Свірелі та ін.

Роботи Анатолія Варварова, Володимира Заїченка, Володимира Падуна, Ігоря Коновалова, Сергія Корнієвського та Едуарда Потапенкова окреслюють творчі інтенції «Сквоту на Олегівській», який розміщувався у старому будинку на горі Щекавиця біля Житнього ринку.

 

Сквот “Хаят” існував на вулиці Алли Тарасової, 6, протягом семи років. Упродовж цього часу там працювали художники: Сергій Западня, Міша Алексеєнко, Антігона, Олена Науменко, Саша Єльцин, Олена Домбровська, Оля Бобошко, Адаміна Шнайдер, Анатолій Трощановський, Марина Москаленко, Петро Гронський, Влада Сошкіна, Антон Ільчук, Аня Щербина, Ніна Смикалова, Настя Макаренко, Арсеній Калашев, Аліна Федотова, Артур Самофалов, Анатолій Деменко та багато інших.

Сквот «Садік» презентує себе у “Речовому доказі” як єдиний діючий мистецький сквот. У день відкриття виставки кожен відвідувач зможе побачити пряму трансляцію зі сквоту «тут і зараз» на їхній сторінці в Instagram (@squat.sadik). Художники — Катерина Бучацька, Петро Гронський, Василь Грубляк, Сергій Западня, Олександр Зикунов, Олексій Золотарьов, Антон Ільчук, Віталій Кравець, Данило Шуміхін – упродовж виставки будуть наповнювати акаунт інстаграму сторізами та постами про життя у “Садіку”.

 

Виставка «Temporary Autonomous Zone: сквоти Києва» триватиме з 5 до 23 вересня.

 

 

Про галерею:

 

Сквот-галерея «Речовий доказ» (вул. Рейтарська, 8Б) виникла після закриття арт-центру Educatorium. У липні адміністрація Educatorium заявила, що новий власник орендованої будівлі у кілька разів підняв вартість оренди. За даними проекту “Наші гроші”, будівлею володіє фірма «Георгієвський резиденс», що належить Олександру Глімбовському, тестю екс-голови ДФС Романа Насірова, та сестрі народного депутата Олеся Довгого Оксані Гуляєвій.

Торік прокуратура Києва постановила, що будівлю придбали за безцінок. Будівлю на Рейтарській, 8Б арештували як незаконно відчужену і визнали речовим доказом. Саме тому митці та активісти назвали новий простір «Речовий доказ». («Хмарочос»)