Voloshyn Gallery їде на ярмарок сучасного мистецтва у Відні

24.09.2018

Voloshyn Gallery вперше бере участь у міжнародному ярмарку сучасного мистецтва Vienna Contemporary, де презентуватиме роботи п’ятьох авторів: Марії Сулименко, Жанни Кадирової, Анастасії Подерв'янської, Лесі Хоменко та Михайла Деяка.

Vienna Contemporary – ярмарок сучасного мистецтва, що з 2015 року відбувається щорічно протягом четвертого тижня вересня у приміщенні виставкового комплексу Marx Halle. Цього року програма Vienna Contemporary об’єднає понад 400 художників, яких представлятимуть 118 галерей з 27 країн. Унікальність Vienna Contemporary полягає в оригінальності погляду на сучасну арт-сцену, який організатори ярмарку пропонують відвідувачам заходу: Vienna Contemporary зосереджується на мистецтві центрально- та східноєвропейського регіонів.

Марія Сулименко. Без назви

Усі зображення надано галереєю

Представлений на стенді галереї проект Марії Сулименко, німецької художниці з українським корінням, має назву «Скляний світ людей та речей…». Акварелі авторки вирізняються своєю простотою та лаконічністю, які тільки увиразнюють атмосферу дивакуватої нереальності, що її зображує у своїх роботах Сулименко. Сама художниця розповідає, що не ставила конкретної цілі, не вигадувала концепції – її роботи, радше, про те, що вона бачить, і про те, як вона бачить. Перш за все, мисткинею керувало прагнення передати глядачеві певну атмосферу. «Я завжди любила ці "офісні" приміщення, де все так дивно, загадково, порожньо, де присутні свої ритуали, ієрархії. Що там відбувається? Що там роблять? Можливо, байдикують, а, можливо, будують плани щодо захоплення всесвіту. До своїх персонажів я ставлюся дуже тремтливо, хоча вони і не є головними, це не конкретні люди, скоріше, вони безособові, але мені приємно думати, що в них є своє життя поза картиною», − так коментує свої роботи Сулименко.

Марія Сулименко народилась у 1981 році в Києві, Україна, у родині художників. Закінчила Державну художню школу імені Т.Г.Шевченка. Здобувати вищу освіту подалася до Німеччини. Вступила до Державної академії образотворчих мистецтв у Штутгарті (Akademie der Bildenden Künste in Stuttgart), де вивчала скульптуру та живопис. Потому Сулименко вступила до Вищої школи образотворчого мистецтва у місті Оффенбах (Hochschule für Gestaltung in Oﬀenbach am Main), де вивчала графічний дизайн. Викладачами були відомі ATAK (Georg Barber) та Eike König. У Німеччині й сформувався самобутній художній стиль Марії. У 2016 та 2017 роках Voloshyn Gallery представляла роботи художниці на ярмарку SCOPE у Маямі (США) та Базелі (Швейцарія), а у 2018 році – на VOLTA у Базелі. Нині Cулименко живе та працює у місті Ірндорф (Irndorf), Німеччина.

Для своєї інсталяції з серії «Заповнення» (2018 рік) Жанна Кадирова використовує знаковий для її практик матеріал – кахлі, – заповнюючи ними посудини, у яких, як правило, зберігають рідини. Художниця вирізає пласти різнокольорового кахлю, що відповідають діаметрам численних емальованих ємностей. Зі сторони глянець кахлів видається блиском лискучої поверхні фарб, які нібито наповнюють посудини. До інтерпретації інсталяції можна підключити також і культурно-історичний підтекст. Під певним кутом зору ємності із відповідними кахельними вставками сплощуються та нагадують абстрактні композиції, подібні до супрематичних експериментів російського авангарду початку ХХ ст.

Жанна Кадирова народилась у 1981 році у місті Бровари, Київська область, Україна. У 1999 році закінчила Державну художню середню школу ім. Т.Г.Шевченка, де навчалась на відділенні скульптури. Ініціаторка художніх груп, виставок, акцій. Кураторка виставок у київському LabGarage. Учасниця та співзасновниця групи Р.Е.П. У 2009 році створила «Пам'ятник новому пам'ятнику» у місті Шаргород, Україна. У 2011 році отримала спеціальну премію PinchukArtCentre. У квітні 2012 року – премію Сергія Курьохіна в номінації «Паблік-арт» за роботу «Форма світла». У грудні 2012 року авторку було нагороджено премією імені Казимира Малевича, у 2013 році – головною премією PinchukArtCentre. Кадирова є учасницею численних міжнародних проектів, зокрема: 5-ої Московської бієнале, 55-ої Венеційської бієнале, «Nouvelles Vagues» у Palais de Tokyo у Парижі у 2013 році. У 2014 році художниця брала участь у мистецькій резиденції за підтримки Baró Galeria у Сан-Паулу, Бразилія. У 2016 році роботи Кадирової було представлено на виставці у паризькому Центрі Жоржа Помпіду. Нині художниця живе та працює у Києві, Україна.

Анастасія Подерв'янська. Гадюка

Також Voloshyn Gallery представляє текстильну роботу «Гадюка» Анастасії Подерв'янської із серії «Кантрі-Хорор» (2016 рік). «Кантрі-Хорор» створено за мотивами книжки українського етнографа Георгія Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях», виданої у 1909 році. Кожному полотну цієї серії відповідає сюжет однієї з легенд, яку художниця, поєднуючи традиційні народні мотиви із декором нинішньої доби, переповідає глядачеві. Самі легенди за тональністю нагадують апокрифічні тексти, що самобутньо сполучають біблійні мотиви із колоритними національними елементами. Таке звучання мають і панно Подерв’янської, котра винаходить власну візуальну мову для відтворення неспівмірностей накладання сакральних текстів та їхньої інтерпретації живою, емоційно насиченою народною мовою. Інтеграція до канви оповіді-полотна запозичених із сучасної масової культури образів дозволяє художниці винайти свою версію нового українського фольклору у форматі «текстильного коміксу». Для створення композицій своїх текстилів Подерв’янська застосовує все різноманіття ткацьких технік: оздоблені мереживами ручного плетіння полотна містять і вишиті бісером деталі, і декоровані аплікацією фрагменти.

Анастасія Подерв'янська народилась у 1978 році в місті Києві, Україна, в родині художників. У 1996 році закінчила РХСШ, а у 2002 році – Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, де навчалась на монументальному відділенні під керівництвом академіка М.А.Стороженка. До Національної спілки художників України авторку приймають одразу ж після закінчення нею НАОМА, у тому ж 2002 році. Перша виставка за участі Подерв'янської відбулась ще у 1992 році, з тих пір художниця брала участь у багатьох персональних та групових проектах. Роботи Подерв'янської зберігаються у колекціях «Eurolab» та Музею сучасного мистецтва України, а також у приватних колекціях в Україні, Польщі, Німеччині, Македонії та США. Художниця бере активну участь у персональних та групових проектах. Твори Подерв’янської експонувались на міжнародних ярмарках, таких як: Scope Miami Beach 2017 (Маямі-Біч, США) та VOLTA 14 (Базель, Швейцарія). Нині авторка живе і працює у Києві, Україна.

Серією акварелей «Після кінця» (2015 рік) Леся Хоменко викриває неможливість безпосереднього сприйняття, зокрема, тоді, коли йдеться про часи війни. Розміщуючи замальовки рутинного повсякдення за матовим склом, авторка створює ефект «замутненого погляду»: виникає парадоксальна ситуація, коли розгледіти обриси зображених фігур та силуетів легше вдається на відстані, дистанціюючись від самих робіт. Таким чином, художниця знаходить спосіб говорити про реалії сьогодення, про реальність війни, не намагаючись репрезентувати їх. З іншого боку, Хоменко створює сильну метафору психічного стану жертви/свідка воєнних подій: за екстримальних умов людина понад усе бажає відчути спокій та навіть нудьгу, повернутись до монотонності посвякдення. Таку суперечність бажання, його неусвідомлення та неможливості реалізації цього бажання авторка візуалізує завдяки розміщенню замальовок власного побуту за майже непроглядним матовим склом.

Леся Хоменко. Після кінця

Леся Хоменко народилась у 1980 році у Києві, де живе і працює зараз. Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури у 2004 році. З 2004 року співзасновниця та учасниця групи Р.Е.П. У 2005–2006 рр. брала участь у резиденції Центру сучасного мистецтва при НаУКМА; у 2008 році – у резиденції LIA (Leipzig International Art program) у Лейпцизі, Німеччина. З 2008 року – учасниця кураторського об’єднання ХУДРАДА. Її роботи були експоновані на багатьох персональних та групових виставках, серед яких – головний проект Kyiv Biennale Arsenale 2012 року, а також виставки у Національному художньому музеї України, у нью-йоркській White Box gallery, віденській MUMOK та Zacheta gallery у Варшаві. Леся Хоменко – номінантка премії PinchukArtCentre Prize у 2009, 2011 та 2013 рр. і Future generation art prize у складі групи Р.Е.П. у 2012 році, заснованих Віктором Пінчуком, а також володарка премії Каземира Малевича у 2012 та 2016 роках.

Творчість Михайла Деяка буде представлено роботою із серії «Space». «Space» – серія мінімалістичних пейзажів зі стриманою композицією та складним кольоровим рішенням. У цих творах художник прагне не нав'язувати публіці своє бачення або свої думки, а, радше, розраховує на те, що глядач вступить у діалог із роботою та з самим собою. «Space» – це, у першу чергу, психологічний проект про внутрішній світ людини. Ключовою рисою робіт цієї серії є те, що художник у якості основи/поверхні для зображення обирає скло. До цієї техніки автор вдається невипадково, адже дитинство художника минуло на Закарпатті, де споконвіку практикували чимало самобутніх рідкісних художніх технік, таких як іконографія на склі. Вочевидь, це закарбувалось у несвідомому автора, звідси його тяга до таких технічних експериментів.

Михайло Деяк народився у 1984 році у селі Золотарево Хустського району на Закарпатті, Україна. Навчався в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А.Ерделі та у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури у Києві. Нині художник працює на межі неоекспресіонізму та мінімалізму, експериментує з різноманітними матеріалами. Voloshyn Gallery працює із художником на ексклюзивних умовах, і вже третій рік поспіль представляє твори Деяка на міжнародних мистецьких ярмарках, таких як: VOLTA NY (США), Scope Art Show у Базелі (Швейцарія), Маямі та Нью-Йорку (США). Картини художника часто можна побачити на аукціонах: протягом останніх кількох років твори Деяка п'ять разів було представлено (та реалізовано) на Phillips Auction. Автор веде активну виставкову діяльність. Як приклад, у березні 2017 року у Нью-Йорку відбулась персональна виставка художника у Ukrainian Institute of America. Нині автор живе та працює у Києві, Україна.