На сайті ВВС з’явився матеріал про розвиток поп-арту, в якому знайшлося місце колажам Пікассо, розписаним подушкам, легендарній банці з супом Воргола та алмазному черепу Герста. ART UKRAINE публікує конспект матеріалу в українському перекладі.

 

1912: колажі та реді-мейд

 

Коріння поп-арту сягає колажів Пабло Пікассо, які він робив зі шматочків газети. А в 1917 році Марсель Дюшан створює справжню сенсацію того часу: виставляє пісуар як експонат в галереї. Це стає поштовхом до популярності зображення повсякденних об'єктів у провокативному світлі.

 

Пабло Пікассо. «Bottle of Suze»

1947: зачарування Америки

 

Едуардо Паолоцці стає батьком поп-арту. Митець надихається здобутками Пікассо і використовує оголошення із журналів, що були популярними серед американських солдатів після Другої світової війни.

 

Едуардо Паолоцці. «I was a Rich Man's Plaything»

1954: зірки та смужки

 

Джаспер Джонс однієї ночі побачив уві сні, що малює американський прапор. Наступного ранку художник втілив сон у життя і заповнив прогалину між абстрактним експресіонізмом та поп-артом, що призвело до революції мистецтва у США.

 

Джаспер Джонс. «Прапор»

 

1955: змішування

Злидні змушують митця Роберта Раушенберга використовувати подушки та ковдри замість полотен. Навіть згодом покращення фінансового стану не переконало художника відмовитись від розмальовування побутових речей.

 

Роберт Раушенберг. «Retriactive» (Джерело ілюстрації: allpainters.ru)

 

1961: Королівська школа

Відомі британські художники, – такі, як Пітер Блейк, – брали приклад з американських. Англієць Девід Хокні з дитинства був закоханий в американську культуру, що призвело до появи відомих картин із зображенням каліфорнійських басейнів у кінці 1960-х років.

 

Твір Пітера Блейка (Джерело ілюстрації: relax.ru)

 

1961: комікси

Рой Ліхтенштейн використовував карикатурні версії Міккі Мауса у своїх абстрактних роботах та імітував техніку друкованих коміксів, за що був звинувачений у плагіаті. Енді Воргол тоді також вміщував на своїх полотнах супергероїв, доки не відчув конкуренцію.

 

Рой Ліхтенштейн. «Drowning Girl» (1963)

 

1962: суп і знаменитості

Успіх Ліхтенштейна наштовхнув Воргола на пошуки натхнення в кухонній шафі. Славнозвісний суп Campbell стає іконою поп-арту. На студії помічники Воргола допомагають створити йому ще кілька славнозвісних портретів Елвіса Преслі та Мерилін Монро.

 

Енді Воргол. «Мерилін» (1962)

 

1969: величезні скульптури

Бум економії надихнув Класа Ольденбурґа створити гігантські м'які скульптури побутових предметів, одягу та харчів. У 1969-му велетенська губна помада, створена митцем, стала новим арт-об’єктом Єльського університету.

 

Скульптура Класа Ольденбурга (Джерело ілюстрації: itissomethinginterestingtoknow.blogspot.com)

 

1982: соц-арт

На початку 1970-х російські художники Комар і Меламід перероблювали агітаційні плакати, що були поширені в СРСР, аби таким чином критикувати радянський реалізм. У 1980-х роках Олександр Косолапов створив незвичайну роботу, де поєднались Ленін, лого «Coca-Cola» та слоган «It's the real thing».

 

Олександр Косолапов. «Ленін – Coca-Cola» (Джерело ілюстрації: expert.ru)

 

2007: поп-спадщина

Демієн Херст продовжує традиції поп-арту та створює інкрустований алмазами череп як натяк на перетворення людей на споживачів. Джефф Кунс теж лишив по собі згадку: він створив скульптуру Майкла Джексона та його домашнього шимпанзе на ім’я Баблз.

 

Деміен Херст. «За любов до Бога»

Джерело: www.bbc.co.uk

 

Переклад: Катерина Пташка