Весняний BIRUCHIY 017 відбувся з 20 травня по 5 червня та отримав камерний формат. Адже попередній сезон був насичений важливими для симпозіуму подіями, зокрема, відкриттям повноцінної виставкової зали та оригінальної  музичної програми фестивалю.

 

Цього року невелика група учасників з України, Іспанії та Німеччини отримала можливість працювати в малолюдній і затишній атмосфері резиденції, що дозволила кожному глибоко зануритись не лише в простір півострова Бірючий, а й у власну творчість.

 

Графічна серія «Шум» Анни Миронової, котра вперше відвідала міжнародний симпозіум сучасного мистецтва BIRUCHIY, відобразила споглядальні прогулянки художниці півостровом. Візуальний ряд монохромних малюнків, що фіксують стан природного оточення, – змінюється і набуває динаміки залежно від обраного способу експонування. «Такі вібрації я відчула на Бірючому, гуляючи на березі моря, вздовж лиману та степом», – зазначила авторка.

 

Анна Миронова. Із серії ШУМ

 

Уперше відвідав резиденцію й іспанський художник Хав’єр Ескала (Xavier Escala). Осмислення образу Святого Себастьяна, що збудив уяву художника напередодні в музеї Барселони, привів його до роздумів про жертовне положення природи, яку нещадно експлуатує людина. Окрім хаотичної забудови півострова, автора також вразили наслідки полювання місцевих котів на ластівок. Тож його фінальна скульптура «ORENETA» (з каталонської «ластівка») отримала форму дерев’яного розп’яття людини з пташиною головою та крилами зі справжнього пір’я малих пташок, – образу, подібного до фігури давньоєгипетського бога мудрості, знань, державного й світового порядку Тота.

 

Хавєр Ескала. ORENETA

Фото: Анна Миронова

 

Так само перейнявшись нещадною забудовою, нова учасниця арт-резиденції Марта Ващук створила дві інсталяції із будівельного сміття. Ламані лінії металевої «Адаптації» авторка розташувала прямо на узбережжі Азовського моря, втілюючи відчуття плину сучасного часу та неминучості змін. Робота «Ностальгія за пейзажем», викладена на білій виставковій стіні, була виконана зі знайдених на будівництві дощок, що, за словами художниці, є «частинами тіл намарно вбитих дерев».

 

Марта Ващук. Адаптація

Фото: Євген Нікіфоров

 

Обидва полотна Ніни Мурашкіної, в розкутому авторському стилі, розкрили традиційні живописні сюжети. «L'indifferent. Перед вінцем» відображає роздвоєний стан нареченої-«зайчика», яку розриває природне бажання заміжжя та передчуття нещасливого майбутнього з байдужим інфантильним чоловіком. Не менш драматичне полотно «Let’s dance» зображає сцену «танців на кістках» тіні, з якої, тим не менш, романтично проростають квіти.

 

Ніна Мурашкіна. L'indifferent. Перед венцом

 

Український автор з Німеччини Мітя Чуріков продовжив свою фотосерію в рамках кураторського проекту Сергія Канцедала «Something I want to tell you about this place» («Дещо, що я хочу сказати про це місце», Україна – Італія), розпочатого навесні 2016 року та присвяченого дослідженню способів осмислення й презентації «Бірючого» як «місця сили» та платформи для художніх експериментів.

 

Учасниця 55-ї Венеційської Бієнале – Жанна Кадирова – завітала на арт-резиденцію BIRUCHIY дорогою з арт-ярмарку в Монте-Карло та цьогорічної Венеційської Бієнале, де вона стала співавтором виставки українських митців «Lost&Found at Fondamenta degli Incurabili» («Камера знахідок на набережній незцілюваних»). Разом із художником та графічним дизайнером Денисом  Рубаном, мисткиня створила інсталяцію «Заповідник», зі найдених на узбережжі Національного Азово-Сиваського природного парку елементів природного походження. Також автори задумали серію розмальовок пейзажів Бірючого та втілення інсайт-скульптури з нової серії проекту «Маркет». 

 

Жанна Кадирова та Деніс Рубан. З проекту Розмальовки 

 

Один із найперших та постійних учасників симпозіуму – відомий український митець та учасник «Паризької комуни» Максим Мамсіков створив на «Бірючому» два живописних полотна, що зображають локальні пейзажі півострова: рефлексії автора на забудову морського узбережжя.

 

Максим Мамсіков. Без назви 

 

Окрім зазначених учасників арт-резиденції, весняний BIRUCHIY 017 відвідали давні резиденти Настя Лойко й Володимир Гуліч (Запоріжжя), а також кураторка проекту «Відкрита група» симпозіуму 2014 року – Ліза Герман та фотограф Євген Нікіфоров (Київ).

 

Денис Рубан. Фото: Жанна Кадирова

Володимир Гуліч. Фото: Жанна Кадирова

 

«Восени BIRUCHIY пройшов дуже спокійно, нагадавши мені перші роки роботи симпозіуму. Фінальну експозицію творів учасників ми покажемо разом з роботами наступних резидентів у рамках осінньої арт-резиденції BIRUCHIY 017», – резюмував комісар симпозіуму Геннадій Козуб.

 

Текст: Олена Єгорушкіна

 

Учасники резиденції BIRUCHIY May 2017