Велетенська трембіта та лабіринт із клітчастих сумок, класичні роботи живопису та арт-об’єкти сучасних художників, концерти просто неба і посеред арени старого цирку, дискусії про націоналізм та гостросюжетні документальні фільми – майже 300 галицьких митців цієї осені презентували свої твори на культурному форумі «ПогранКульт:ГаліціяКульт» у Харкові.

 

 

Автор інсталяції «Дудіння» Олекса Фурдіяка зізнається, що, як і більшість інших учасників, вперше приїхав у Харків саме для участі у «ГаліціїКульт»: «Я ніколи східніше Києва не подорожував.  І саме під час форуму відкрив для себе Харків, місцевий «ЄрміловЦентр», тутешніх мешканців. Цікаво, що до нашої інсталяції підходили дуже різні люди: вони намагалися дудіти у трембіту, розпитували про особливості конструкції. У горах цей інструмент грає роль такого собі комунікатора, за допомогою якого спілкуються мешканці віддалених сіл. Завдяки нашій інсталяції ми теж спробували побудувати культурні мости між нашими регіонами».

 

Про те, що мова культури є дієвим інструментом боротьби проти міфів та ворожнечі в суспільстві, організатори «ГаліціїКульт» почали говорити ще у 2014 році.  Представники благодійної організації Dofa.fund вже втретє проводять подібний захід, який стає майданчиком для знайомства сходу та заходу України. Два попередні форуми «ДонКульт» були присвячені Донбасу та проходили в Києві та Львові.

 

 

«Цього разу ми хотіли показати харків’янам, наскільки іншими є галичани. І хоча їхні традиції сформувалися під час відмінних історичних умов та під впливом інакшого культурного ландшафту, разом із тим у регіонів є багато спільного: близькість до кордону, традиції заробітчанства тощо. Харків’яни по-різному реагували на таке знайомство. Одна з відвідувачок наприкінці заявила: «Ви нас два тижні привчали до культури, а тепер поїдете – це безвідповідально». А книга відгуків у «ЄрміловЦентрі», в якому відбувалася одна з основних виставок візуальної програми, могла б стати окремим експонатом. «Зрада» і «перемога» там чергувалися з ідеологічними доктринами і провокативними малюнками», — розповідає організатор форуму «ГаліціяКульт», засновниця фонду Dofa.fund Ольга Сагайдак.

 

Реакція на «десант» західноукраїнських митців справді була неоднозначною. У соціальних мережах траплялися обурення «засиллям галицької культури» в Харкові. Натомість для всіх бажаючих висловитися діяла лекційно-дискусійна платформа та пропонувалися обговорення майже після кожної з 85 подій форуму.

 

«Те, що художники можуть  у різних містах представляти свій погляд на те, що відбувається в Україні, та наживо чути відгуки різної аудиторії, і є шляхом до порозуміння», – вважає директор харківського центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» Наталія Іванова.

 

 

Харків’янка Олена Джуріна зізнається, що різноманітність подій «ГаліціїКульт» її вразила. Вона ходила на заходи різних мистецьких напрямків форуму разом із друзями, а згодом вирішила розвивати  інтернет-сторінку, присвячену культурним подіям у Харкові. «Я переконана, що жодну війну неможливо закінчити за допомогою навіть найдовершенішого воєнного мистецтва чи громіздкої техніки для вбивства людей по обидва боки фронту. Єдина можливість — це різні практики мирного життя, від благоустрою міст і сіл до таких фестивалів як «ГаліціяКульт». Я гуляла містом, зустрічала всюди плакати і афіші заходів, дивилася фото заповнених залів на лекціях, чула українську мову в магазинах, обговорювала побачене і почуте з близькими і відчувала, що ми разом робимо великий крок назустріч миру та солідарності. І це не про утопію, це про наше реальне майбутнє», — поділилася враженнями Олена Джуріна.

 

 

Представники фонду Dofa.fund планують заснувати цілу серію подібних  мультикультурних заходів, які шляхом мистецької співпраці та обміну культурними ініціативами будуть об’єднувати географічно протилежні регіони України. Наступний форум буде присвячений вже культурі Слобожанщини і відбудеться на Прикарпатті чи Буковині.