Видання «The Verge» написало про зародження та розвиток комп’ютерного арту – картин, зроблених за допомогою ранніх цифрових машин.

 

Таке відгалуження в мистецтві з’явилося завдяки виданню «Computers and Automation». У 1963 р. на обкладинці журналу з’явилися червоно-чорні цифрові хвилі, які намалював на своєму пристрої Ебрам Араз. Редактори журналу охрестили картину «електронним сюрреалізмом».

 

Малюнок на комп’ютері Ебрама Араза

 

В той же час в Сполучених Штатах Америки з’явився конкурс комп’ютерних малюнків – «Computer Art Contest». Спершу в ньому брали участь лише ті митці, які працювали у наукових лабораторіях чи військових структурах, адже саме для таких потреб використовувалися тодішні комп’ютери.

 

Нортон Старр. «Спіраль Архімеда» (1973)

 

У 70-х рр. ХХ ст. комп’ютерний арт почав втілюватися і в скульптурі. У 1975 р. іспанський художник Хосе Луїс Алексанко прописав на власному комп’ютері алгоритм створення чудернацьких гуманоїдних фігур, пізніше втіливши їх у смолі.

 

Манфред Мор. «Кластер – Фобія» (1973)

 

Тим не менше, редактор «Computers and Automation» Едмунд Берклі був переконаний, що машина ніколи не замінить справжнє мистецтво.

 

На ілюстраціях – найцікавіші твори комп’ютерного арту, що публікувалися в тогочасній пресі.

 

Пітер Мілоєдік. «Кола та спіралі» (1966)

 

М. С. Мейсон. «Нескінченність» (1967)

 

Фрідер Нейк. «Лабіринт» (1967)

 

Харукі Тсучія. «Марш полігонів» (1968)

 

М. С. Мейсон. «Шовкові шаблони» (1966)

 

Джерело: theverge.com