Як воно, бути субкультурним в Україні? Виставка-дослідження
7 грудня о 19.00 Мала Галерея Мистецького Арсеналу презентує мистецький проект-дослідження субкультурної спадщини.
Головною темою проекту є осмислення мистецтва так званих «протестних» субкультур і контркультур. Субкультурні явища зазвичай є короткотривалими та тенденційними, але часто саме вони лежать в основі глобальних культурних процесів. Субкультури прагнуть до автономії від домінантної культури і вибудовують свою внутрішню мову та герменевтику, що не виходить за їх умовні рамки. Тоді як мистецькі прояви зазвичай проникають «назовні», де стикаються із культурологічними трактуваннями та інтерпретаціями, що можуть нівелювати їх імманентну опозиційність. Чи можливо академічними методами досліджувати субкультурні явища без деформації чи втрати значень? Чи маємо ми шукати альтернативу звичним способам їх представлення?
Дизайн — Альона Соломадіна
Історія «Холодного Дому» викладена художником Андрієм Бойко актуалізує питання включеності та/або виключеності субкультурної спадщини до українського культурологічного таймлайну. Митець створив своєрідний медіа-літопис угрупування «Холодный Дом» з початку 2000-х років і до сьогодні.
«Гурт «Холодний Дом» був заснований у 1999 році в місті Суми двома братами Владиславом (1985 р.н.) та Ярославом (1986 р.н.) Посудєвськими. Брати Посудєвські є авторами пісень та аранжувань, які виконувалися на електрогітарі та барабанах. Гурту «Холодний Дом» притаманне специфічне, т.зв. «смітникове»/«гаражне» звучання. Тексти пісень «Холодного Дому» відзначаються лаконічністю, та відвертою нігілістичною позицією. У 2010 році концертну діяльність гурту було припинено.
Важливою складовою діяльності цього угрупування є створення численних графіті у вигляді поштового конверта. Ці графіті-теги розповсюджені по всій території України та далеко за її межами, часто можна зустріти і в наші дні».
Герасименко І.П. Молодіжна культура регіону // тижневик «Вісник Сумщини», – 2013 р. – №8. – С.4
«Я не вважаю це за дослідження, принаймні так не сприймаю цю діяльність і не акцентую на дослідженні яке ставить цілі та робить висновки. Взагалі дистанціююсь від висновків та оцінок. Мене вражає факт існування в одній площині фіз координат. Вражає об`єм, обсяг, географія, вплив, вражає як явище. За самобутність, за відчай, за драйв, за глибину, а точніше прірву. ХД зовсім не позитивне явище, та являє собою скоріше реакцію на середовище та час», – Андрій Бойко.
Для «Холодного Дому» не була притаманна ідентифікація себе в мистецькому полі, вони вибагливо знаходили шпарини між визначеннями «музика», «вуличне мистецтво», «акціонізм»... Саме тому переосмислюючи «Холодний Дом» як явище, буде доречно уникати категоричних означень.
«Нет, я обычный человек. Мы, люди – уподобляемся создателю занимаясь творчеством, чувствуя свою неполноценность (сознавая смертность). Творчество мы ставим в одном ряду с любовью», – Владислав Посудєвський.
Виставка «Собаки adidas» – це спроба показати «Холодний Дом», поза контекстом, без класифікацій, та за допомогою антинаукових методів. Не цураючись емоційних оцінок, не прагнучи об`єктивності та допускаючи необгрунтованість тверджень глядачеві представлений «Холодний Дом» таким, яким його бачив художник.
За участі Евгенії Моляр.
Експозиція триватиме до 5 лютого 2017 року.